5-4072км12 Про умисне вбивство, скоєне в стані сильного душевного хвилювання на ґрунті особистих неприязних стосунків - 18.10.2012 Прийняття

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 18 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_3 на вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 16 лютого 2012 року щодо ОСОБА_2

Вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 16 лютого 2012 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ст. 116 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він у ніч на 4 травня 2011 року, по АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязнених стосунків, в процесі сварки з ОСОБА_4, який знаходився в стані алкогольного сп`яніння, налаштований агресивно, почав безпідставно ображати ОСОБА_2, його співмешканку ОСОБА_5 та погрожувати останньому вбивством і вбивством дітей ОСОБА_5

Своєю агресивною поведінкою та словесними висловлюваннями ОСОБА_4 побудив емоційний спалах, страх та душевне хвилювання у ОСОБА_2, в якого раптово виник умисел на умисне вбивство ОСОБА_4, внаслідок тривалих неодноразово виниклих відносно нього насильницьких дій, систематичних знущань та образ з боку останнього.

ОСОБА_2, діючи умисно, перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, схопив ОСОБА_4 за шию та здавив її, в результаті чого останній перестав чинити опір та подавати ознаки життя. Упевнившись, що ОСОБА_4 помер, з метою приховати злочин, ОСОБА_2 перевіз труп до зрошувального колодязя та скинув його в колодязь. 29.09.2011 року труп ОСОБА_4 виявлено в зазначеному вище колодязі.

Як убачається з касаційної скарги потерпілої ОСОБА_3, вона ставить питання про скасування вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, вважає, що необхідно застосувати закон про більш тяжкий злочин. Вважає, що засудженому призначено надмірно м'яке покарання.

В запереченнях на касаційну скаргу захисник засудженого ОСОБА_1 вважає судове рішення законним і обґрунтованим, призначене покарання справедливим та просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді; думку прокурора, який не підтримав касаційну скаргу, вважаючи, що в справі постановлено законне рішення; пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які заперечували проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Виходячи зі змісту ст. 323 КПК України, вирок є обґрунтованим, якщо він постановлений на матеріалах повно зібраних, всебічно досліджених і правильно оцінених судом, а висновки суду про подію злочину та про винуватість підсудного у його вчиненні з достовірністю випливають із матеріалів справи. Для цього у вироку повинні бути проаналізовані і оцінені всі розглянуті в судовому засіданні докази, які як підтверджують висновок суду так і спростовують його.

Ці вимоги закону судом дотримані.

Мотивуючи висновок про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, суд послався на докази, що містяться в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні.

Зокрема, свої висновки про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину за викладених у вироку обставин, суд першої інстанції обґрунтував доказами, які зібрані з додержанням вимог кримінально-процесуального закону, дослідивши і проаналізувавши показання самого засудженого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, процесуальні документи: протоколи відтворення обстановки і обставин події, огляду місця події, висновки судово-медичних експертиз. Вчинення умисного вбивства в стані сильного душевного хвилювання поряд із наведеними доказами суд обґрунтував висновком судово-психологічної експертизи №7130 від 29.11.2011 р., в якому ґрунтовно прослідковано взаємовідносини між потерпілим і засудженим, індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_2 в момент розгортання ситуації, його емоційний стан з урахуванням протрагічності ситуації, агресії з боку потерпілого, реальна погроза життю самого ОСОБА_2 та дітей, які знаходилися вдома. Всі досліджені судом докази отримали належну оцінку.

Сукупність наведених у вироку доказів, переконливо свідчить про те, що ОСОБА_2 вчинив умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання та тяжкої образи з боку потерпілого.

Кваліфікація дій засудженого за ст. 116 КК України у колегії суддів сумнівів не викликає.

Що стосується призначеного покарання, то засудженому воно обрано з урахуванням вимог ст. 65 КК України. При призначенні покарання засудженому ОСОБА_2 та при звільненні його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд застосував принцип індивідуалізації призначення покарання.

Суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, визнання вини і щире каяття у вчиненому засудженого, який раніше не судимий, відшкодував завдану шкоду, позитивно характеризується за місцем проживання. Також судом взято до уваги те, що злочинні дії підсудного стали наслідком неправомірної поведінки потерпілого.

Із урахуванням всіх обставин справи, суд визнав можливим виправлення та перевиховання засудженого без ізоляції від суспільства, навів у вироку переконливі підстави такого рішення, зазначивши, що за таких обставин буде досягнута мета покарання.

Таким чином, рішення про призначення ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 75 КК України належним чином умотивовано, воно є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Підстав для скасування оскаржуваного вироку у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій засудженого та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, як про це йдеться у касаційній скарзі потерпілої, колегія суддів не вбачає.