Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Мороза М.А.,

суддів Чуйко О.Г., Наставного В.В.,

за участю прокурора Пересунька С.В.,

засудженого ОСОБА_1,

його захисника адвоката ОСОБА_2

розглянула в судовому засіданні 18 жовтня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, - Власка В.А. на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 січня 2012 року щодо ОСОБА_1

Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 серпня 2011 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, який не має судимості,

засуджено за ст. 364 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах і організаціях на 3 роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і його зобов'язано протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи і періодично з'являтися для реєстрації в зазначений орган.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за скоєння злочину при наступних обставинах.

В період з 22 по 23 березня 2010 року директор ПП «Гео-Т-Центр» ОСОБА_4 надав для розгляду виконуючому обов'язки начальника управління Держкомзему в Броварському районі ОСОБА_1 три проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність 110-ти громадянам згідно списків для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Погребської сільської ради Броварського району Київської області та проекти розпоряджень Броварської райдержадміністрації про їх затвердження. ОСОБА_1, перебуваючи в службовому кабінеті в приміщенні управління по вул. Лагунової, 6 в м. Бровари Київської області, перевірив вказані проекти землеустрою та, достовірно знаючи про допущені істотні порушення вимог земельного та водного законодавства України при їх розробленні, невиконання умов Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області та Управління водного господарства в м. Києві та Київської області, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби та покладених на нього функцій, в інтересах третіх осіб, погодився із затвердженням вказаних проектів землеустрою.

В подальшому ОСОБА_1, діючи умисно та всупереч інтересам служби, в інтересах третіх осіб, власноручно завізував проекти розпоряджень Броварської РДА про затвердження вищевказаних проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 110-ти громадянам та передачу земельних ділянок загальною площею 220 га у їх власність для ведення особистого селянського господарства, які через директора ПП « Гео-Т-Центр» ОСОБА_4 передав до Броварської РДА, де вони у встановленому порядку були завізовані начальниками структурних підрозділів і заступником голови райдержадміністрації, та підписані головою Броварської РДА ОСОБА_5

На підставі зазначених вище документів розпорядженнями Броварської РДА № 533, 534, 535 від 24 березня 2010 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 110-ти громадянам в адміністративних межах Погребської сільської ради Броварського району за межами населеного пункту та передано у власність цих громадян земельні ділянки загальною площею 220 га для ведення особистого селянського господарства.

Надалі в період з 29 по 30 березня 2010 року в.о. начальника Держкомзему в Броварському районі Київської області ОСОБА_1, перебуваючи в службовому кабінеті в приміщенні управління за вищевказаною адресою, достовірно знаючи про неправомірність погодження проектів землеустрою та видачі громадянам державних актів на право власності на земельні ділянки, усвідомлюючи, що до складу вказаних земель входять землі прибережної захисної смуги, які згідно діючого законодавства не можуть бути передані у приватну власність громадянам, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, в інтересах третіх осіб, підписав видані на підставі розпоряджень Броварської РДА № 533,534,535 від 24 березня 2010 року державні акти на право власності на земельні ділянки 110 громадянам загальною площею 220 га в адміністративних межах Погребської сільської ради Броварського району, які 30.03.2010 року були зареєстровані Броварським відділом Київської обласної філії ДП «Центр державного земельного кадастру».

Внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_1 із земель державної власності неправомірно вибули земельні ділянки загальною площею 220 га, нормативно-грошова оцінка яких становить 1 540 325 гривень, що в 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.

Апеляційний суд, розглянувши справу за апеляціями прокурора, засудженого і його захисника, дійшов висновку про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_1 зі ст. 364 ч.2 КК на ст. 367 ч.2 КК України, оскільки останній вчинив неналежне виконання службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25 січня 2012 року вказаний вирок щодо ОСОБА_1 скасовано, дії ОСОБА_1 перекваліфіковано зі ст. 364 ч.2 КК на ст. 367 ч.2 КК України та його звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення вказаного злочину з підстав, передбачених ст.ст. 1 п. «в», 6 Закону України «Про амністію у 2011 році», а провадження у справі закрито.

У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу апеляційного суду скасувати в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий апеляційний розгляд. Вказує на неналежну оцінку доказів судом апеляційної інстанції в їх сукупності, що призвело до невірної кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст. 367 ч.2 КК України та безпідставного звільнення останнього від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії.

В запереченнях на касаційну скаргу засуджений і його захисник вказують на безпідставність доводів скарги та законність і обґрунтованість рішення апеляційного суду.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про обґрунтованість доводів касаційної скарги, пояснення засудженого і його захисника про заперечення проти скарги, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно вимог ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, зазначається аналіз доказів, досліджених під час повного або часткового судового слідства, проведеного апеляційним судом, та докладні мотиви прийнятого рішення, а в разі залишення апеляції без задоволення, суду, необхідно зазначити підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою. При зміні вироку в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку.

В порушення зазначених вимог закону, апеляційний суд в ухвалі не навів належних мотивів прийнятого рішення щодо перекваліфікації дій ОСОБА_1 зі ст. 364 ч.2 КК на ст. 367 ч.2 КК України, а лише обмежився загальними фразами про невірний висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його було засуджено, та про необхідність перекваліфікації його дій, оскільки його вина у зловживанні службовим становищем наявними доказами не доведена, а його дії виразилися у неналежному виконанні ним службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, проте таке рішення відповідно до вимог закону належним чином не мотивував та доказів на підтвердження таких висновків не навів, в чому полягає необґрунтованість вироку та підстави його скасування не зазначив.

Крім того, апеляційний суд, провівши в порядку ст. 358 КПК України часткове судове слідство в частині допиту засудженого, дослідження письмових доказів та документів, які характеризують особу засудженого, дав іншу оцінку доказам, на які суд у вироку посилався на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 364 ч.2 КК України, не дослідивши їх в судовому засіданні та не давши власного аналізу таким доказам.

Також, апеляційний суд не виклав мотивів щодо доводів апеляції прокурора.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду щодо засудженого ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа щодо нього - направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді необхідно врахувати наведене, перевірити доводи поданих апеляцій, справу розглянути відповідно до вимог КПК України (1001-05) та в залежності від встановлено прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 січня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу щодо нього направити на новий апеляційний розгляд.