Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.

суддів: Тельнікової І.Г., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Таргонія О.В.,

розглянула в судовому засіданні 18 жовтня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 лютого 2011 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 22 листопада 2011 року.

Вироком Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 лютого 2011 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останнього разу 12 березня 2009 року Калінінським районним судом м. Горлівки за ч.2 ст. 190 ч.2 ст. 71 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільненого 21 вересня 2009 року по відбуттю строку покарання,

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України на 8 років 4 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить йому на праві власності.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, в прийнятті до розгляду касаційної скарги якого судом відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Горлівської міської лікарні №2 1659 грн. 84 коп. - за лікування потерпілого в солідарному порядку.

Вирішено питання щодо речових доказів на підставі ст. 81 КПК України.

Згідно вироку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнані винними у злочині, вчиненому за таких обставин.

26 лютого 2010 року, близько 00 годин 15 хвилин, ОСОБА_2 і ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого по АДРЕСА_1 за попередньою змовою між собою про вчинення злочину, побачивши ОСОБА_3, який повертався до себе додому, почали його переслідувати і наздогнавши в першому під'їзді АДРЕСА_2, вчинили на нього розбійний напад. Зокрема, ОСОБА_2., застосував до ОСОБА_3 насильство небезпечне для його життя і здоров'я та вирвав з рук сумку, а ОСОБА_1 в цей час забрав з його кишені мобільний телефон. Таким чином вони заволоділи майном потерпілого на загальну суму 6473,03 гривні.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 22.11.2012 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати, я справу направити на новий розгляд. Вказує на те, що було допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. Зокрема, засуджений вказує на те, що під час проведення досудового слідства було порушено його право на захист, після завершення слідства він не був ознайомлений з матеріалами справи, його дії за ч.2 ст. 187 КК України кваліфіковані неправильно, оскільки він не мав наміру застосовувати до потерпілого фізичне насильство, а його вина у вчиненні вказаного злочину не доведена.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який не підтримав касаційну скаргу, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 43 КПК України обвинувачений має право мати захисника та знайомитися з матеріалами справи. Як убачається з матеріалів справи, при проведенні досудового слідства по справі можливість реалізації цих прав обвинуваченим ОСОБА_1 була забезпечена. Зокрема, згідно наявного в матеріалах справи протоколу (т. 1 а.с. 219, 221) йому було роз'яснено право мати захисника, але він відмовився від його участі в справі, заявивши, що він бажає захищати свої інтереси самостійно.

В подальшому, коли в слідчого виникли сумніви щодо можливості здійснення ОСОБА_1 свого захисту у зв'язку з його станом здоров'я, йому було призначено захисника в порядку, передбаченому ч.3 ст. 47 КПК України. Також, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 пред'являлись матеріали справи для ознайомлення, але він відмовився з ними ознайомитися (т.2. а.с. 219). Тому викладені в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 доводи про порушення під час проведення досудового слідства вимог кримінально-процесуального закону є безпідставними.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 187 КК України є правильною, оскільки судом було достовірно встановлено, що під час вчинення злочину він діяв спільно та узгоджено з ОСОБА_2, а ті обставини, що саме ОСОБА_2 застосував до потерпілого фізичне насильство на дають підстав для кваліфікації дій ОСОБА_1 за іншою, більш м'якою статтею кримінального кодексу, як про те ставиться питання в касаційній скарзі.

Міра покарання засудженому ОСОБА_1 призначена з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу, обставин, що обтяжують покарання. Обставин, що пом'якшують покарання по справі не вбачається. Тому колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а підстав для його пом'якшення не вбачає.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку колегія суддів належним чином перевірила доводи, викладені в апеляційній скаргах, постановлена за результатами розгляду справи ухвала відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів,-

Вирок Калінінського районного суду м. Горлівки від 23 лютого 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 22 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його касаційну скаргу,- без задоволення.

Згідно з оригіналом С.І. Кравченко