Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,

суддів: Суржка А.В., Франтовської Т.І.,

за участю прокурора Саленка В.І.,

розглянула у судовому засіданні 18 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 25 жовтня 2011 року.

Вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 8 грудня 2010 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України, із застосуванням вимог ст. 69 КК України, на 5 років позбавлення волі.

Також вироком суду вирішені питання щодо речових доказів та судових витрат по справі.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 25 лютого 2011 року вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 8 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 серпня 2011 року ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 25 лютого 2011 року було скасовано, а кримінальну справу направлено на новий апеляційний розгляд у зв'язку з невідповідністю ухвали апеляційного суду вимогам ст. 377 КПК України. При цьому колегією суду касаційної інстанції було зазначено, що призначене ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України є м'яким.

При новому апеляційному розгляді справи ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 25 жовтня 2011 року вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 8 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 18 липня 2010 року о 16 годині, знаходячись в приміщенні літньої кухні, яка розташована поряд з житловим будинком АДРЕСА_1 де він співмешкав із ОСОБА_2, під час суперечки з останньою, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, взяв пляшку з бензином, облив ним ОСОБА_2 та підпалив її. Внаслідок дій ОСОБА_1, в результаті загорання бензину на тілі ОСОБА_2, яке супроводжувалось особливим мученням потерпілої, остання отримала тяжкі тілесні ушкодження від яких 2 серпня 2010 року померла.

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікації дій засудженого, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Вважає, безпідставним та невмотивованим застосування ст. 69 КК України, що призвело до призначення надто м'якого покарання засудженому ОСОБА_1.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав доводи касаційної скарги та просив скасувати ухвалу апеляційного суду, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно зі ст. 399 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання чи досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 серпня 2011 року ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 25 лютого 2011 року було скасовано, а кримінальну справу направлено на новий апеляційний розгляд у зв'язку з невідповідністю рішення апеляційного суду вимогам ст. 377 КПК України. В зазначеній ухвалі колегія суддів вказала про відсутність підстав для призначення засудженому ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, вмотивувавши своє рішення.

За результатами нового розгляду справи, судом апеляційної інстанції постановлено ухвалу від 25 жовтня 2011 року, якою вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 8 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України залишено без змін, хоча при цьому апеляційним судом, не було встановлено нових даних про особу засудженого та нових обставин по справі, щоб свідчили про необхідність призначення засудженому ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, чим не виконано вимог, передбачених ст. 399 КПК України, в зв'язку з чим апеляційним судом було допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, що відповідно до пунктів 1, 2 частини 1статті 398 КПК України є підставами для скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд, під час якого суду належить постановити законне і обґрунтоване судове рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 25 жовтня 2011 року щодо засудженого ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу щодо нього направити на новий апеляційний розгляд.