Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Вільгушинського М.Й.,

суддів: Дембовського С.Г., Слинька С.С.,

за участю прокурора Шевченко О.О.,

захисника ОСОБА_1

розглянула в судовому засіданні 18 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 24 квітня 2012 року щодо ОСОБА_2,

постановою старшого 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області від 11 січня 2011 року порушено кримінальну справу за фактом вчинення розтрати чужого майна ВАТ «Укртелеком» шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого у великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Як зазначено у постанові, приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину при вивченні матеріалів дослідчої перевірки, які надійшли з відділу КЗЕ Управління СБУ в Закарпатській області щодо розтрати чужого майна, а підставою - встановлення достатніх даних, які вказують на наявність в діях службових осіб ВАТ «Укртелеком» розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, а саме підсобного приміщення (літ.Г) і складу (літ Ж), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, і належать ВАТ «Укртелеком» (м. Київ, бульвар Шевченка, 18), загальною вартістю 202324 грн., тобто у великих розмірах.

Так, з постанови видно що 18 травня 2010 року Закарпатська філія ВАТ «Укртелеком» (м. Ужгород, площа Кирила та Мефодія, 4), директором якої був ОСОБА_3, отримала дозвіл від ВАТ «Укртелеком» на відчуження гаражу-майстерні (літ. Б) інв. № 103100012, площею 40,1 кв. м, який належав підприємству на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 117857 від 10 листопада 2004 року, і знаходився за адресою АДРЕСА_1.

15 липня 2010 року було проведено аукціон, переможцем якого визнано ОСОБА_4, який погодився сплатити за нього встановлену вартість. Того ж дня між директором Закарпатської філії ВАТ «Укртелеком» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підписано два акти прийому-передачі: перший - прийому передачі гаражу-майстерні (літ.Б.), площею 40,1 кв. м. та другий - прийому-передачі гаражу-майстерні (літ.Б), а також підсобного приміщення (літ.Г) і складу (літ.Ж), загальною площею 136,5 кв м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

23 липня 2010 року після сплати ОСОБА_4 коштів за придбаний об'єкт в сумі 101706 грн. між ним та директором Закарпатської філії ВАТ «Укртелеком» ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу № 2893 гаражу-майстерні (літ.Б), площею 40,1 кв.м., який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 м. Ужгород.

28 липня 2010 року за ОСОБА_4 на підставі поданих останнім вищевказаних договору купівлі-продажу нерухомого майна № 2893 від 23 липня 2010 року та акт прийому-передачі майна від 15 липня 2010 року КП «БТІ м. Ужгород» було зареєстровано право власності на всі три об'єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 літ. Б, Г. та Ж, загальною площею 136,5 кв м, та видано ОСОБА_4 витяг з реєстру права власності № 26844685 від 28 липня 2010 року, виготовлений на бланку серії ССТ № 643033.

Як указано слідчим, посадові особи Закарпатської філії ВАТ «Укртелеком», надавши акт прийому-передачі підсобного приміщення (літ.Г), вартістю 129076 грн, і складу (літ.Ж), вартістю 73248 грн, на підставі якого КП «БТІ м. Ужгород» зареєстровано право власності на це нерухоме майно за ОСОБА_4, вчинив розтрату чужого майна шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах.

Зазначена постанова була оскаржена захисником ОСОБА_2 ОСОБА_1 до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 березня 2012 року скарга захисника ОСОБА_1 була задоволена, а постанова старшого слідчого 2 відділення відділу Управління СБ України в Закарпатській області від 11 січня 2011 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за фактом розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого у великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, скасовано.

Як визнав суд, при винесенні постанови про порушення кримінальної справи слідчим були порушені вимоги статей 94, 98 КПК України, оскільки у постанові про порушення кримінальної справи слідчим не зазначено, які саме повноваження порушила службова особа (службові особи) ВАТ «Укртелеком», не вказано яких повноважень не мала службова особа при відчуженні майна, а також чи мала місце реальна передача майна, а також у чому полягає суперечність інтересам особи та які документи стали джерелом даних про наявність незаконного безперешкодного відчуження чужого майна. Також зазначено, що висновок спеціаліста про ринкову вартість реалізованих приміщень ВАТ «Укртелеком», який міститься в матеріалах, на підставі яких приймалось рішення про порушення кримінальної справи, не може бути підставою для порушення кримінальної справи, оскільки не входить до переліку, передбачених ст. 94 КПК України, приводів до порушення кримінальної справи. Окрім того, указано, що хоча слідчим на момент порушення кримінальної справи і було встановлено особу, яка вчинила злочин, проте кримінальну справу усупереч вимогам ст. 98 КПК України порушено за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 24 квітня 2012 року постанова місцевого суду залишена без зміни.

У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, просить скасувати судові рішення, винесені за результатами розгляду скарги захисника ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи від 11 січня 2011 року, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд. Стверджує про те, що суд безпідставно відкрив провадження за скаргою захисника ОСОБА_1, оскільки постанова про порушення кримінальної справи була винесена за фактом вчинення злочину, а не щодо ОСОБА_2 безпосередньо. Доводить, що суд першої інстанції безпідставно скасував постанову слідчого про порушення кримінальної справи за фактом розтрати майна ВАТ «Укртелеком» у великих розмірах, оскільки у постанові наведені приводи і підстави для порушення даної кримінальної справи. Вважає, що суд, при прийнятті рішення у даній справі, істотно порушив кримінально-процесуальний закон, розглянувши питання, які повинні розглядатися при розгляді кримінальної справи по суті.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення захисника ОСОБА_1, яка заперечувала проти задоволення скарги прокурора, перевіривши матеріали, які надійшли з Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, на підставі яких відповідно до листа начальника 2 відділення слідчого відділу Управління №58/6/4186 від 30.08.2012 року було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, та матеріали справи за скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на зазначену постанову та обговоривши доводи, викладені в скарзі, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст. 236-8 КПК України, суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти лише наявність передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, що вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Проте місцевий суд при розгляді вказаної скарги на постанову про порушення кримінальної справи зазначених вимог закону не дотримався, оскільки замість перевірки наявності передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законності джерел отримання даних, які стали підставою для її винесення, вдався до оцінки наявних у справі доказів, тобто заздалегідь неправомірно вирішив ті питання, що мають вирішуватися при розгляді справи по суті.

Апеляційний суд залишив поза увагою вказані недоліки.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, розглянувши справу з порушеннями вимог ст. 236-8 КПК України, дійшли передчасного висновку про незаконність постанови про порушення кримінальної справи, їх постанова та ухвала відповідно підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Під час нового судового розгляду необхідно відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України перевірити наявність передбачених ст. 94 КПК України приводів та підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення зазначеної постанови, і, не розглядаючи й заздалегідь не вирішуючи тих питань, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, постановити законне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 24 квітня 2012 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.