Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Вільгушинського М.Й.,

суддів Дембовського С.Г., Слинька С.С.,

за участю прокурора Шевченко О.О.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2012 року щодо ОСОБА_1,

зазначеним вироком засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

неодноразово судимого, у тому числі -18.02.1999 року за ч.3 ст. 141, ч.3 ст. 142 КК України (у редакції 1960) до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна;

-30.06.2010 року за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді арешту строком на 6 місяців,

- за ч.2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 21 вересня 2011 року близько 12 год. 30 хв., перебуваючи в парку, що знаходиться на розі вулиць Енгельса і Шевченка поблизу церкви "Жінок Мироносиць" у м.Ізмаїлі Одеської області, зняв з вух малолітньої ОСОБА_2 золоті сережки, вартістю 1000 грн, відкрито заволодівши цим майном. Ігноруючи вимоги ОСОБА_2 про припинення протиправних дій та повернення викраденого, ОСОБА_1 із метою утримання сережок продемонстрував потерпілій ніж із погрозою його застосування, яку потерпіла сприйняла як небезпечну для життя та здоров'я, у зв'язку з чим у останньої були об'єктивні причини боятися за своє життя. Після цього ОСОБА_1 із місця злочину втік, а майном ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2012 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, звернувся з касаційною скаргою на вказані судові рішення, у якій ставив питання про їх скасування та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Надаючи свій аналіз доказам, стверджував, що дії засудженого неправильно кваліфіковані за ч.2 ст. 187 КК України і підлягають перекваліфікації на ч.2 ст. 186 КК України у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи доказів застосування фізичного або психічного насильства ОСОБА_1 до потерпілої ОСОБА_2 при відкритому викраденні у неї сережок. Звертав увагу на наявність у судових рішеннях помилки при зазначенні року народження засудженого, а саме замість 1969 року указано 1996 рік.

До початку розгляду справи в суді касаційної інстанції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, відкликав подану ним касаційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, колегія суддів дійшла висновку про те, що провадження у справі підлягає закриттю на наступних підставах.

Відповідно до ч. 2 ст. 396 КПК України у разі відкликання касаційних скарг касаційний суд виносить ухвалу про закриття касаційного провадження, якщо іншими учасниками судового розгляду рішення не було оскаржене в касаційному порядку.

Оскільки прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, касаційну скаргу на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2012 року відкликав, а касаційні скарги від інших учасників судового розгляду не надійшли, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 396 КПК України, колегія суддів

Касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2012 року щодо ОСОБА_1 закрити.