Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,суддів:Суржка А.В., Франтовської Т.І.,за участю прокурора Таргонія О.В., розглянула в судовому засіданні 18 жовтня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Донецької області на вирок Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 20 березня 2012 року щодо ОСОБА_5

Вироком Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 20 березня 2012 року засуджено

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

На нього покладено обов'язки, передбачені п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Вироком вирішено питання щодо судових витрат, речових доказів та заявленого по справі цивільного позову.

Вироком суду ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 4 березня 2011 року о 15 годині, перебуваючи біля магазину «Південний» на вулиці Південній с. Ольховщик в м. Шахтарську, на ґрунті особистих неприязних відносин, навмисно спричинив ОСОБА_6 удар кулаком в обличчя, не менш п'яти ударів ногами по спині та не менше п'ятнадцяти ударів ногами по тулубу, а після цього, продовжуючи свої протиправні дії, через незначний час знов завдав потерпілому один удар ногою по голові, збивши його з ніг, не менше п'ятнадцяти ударів по тулубу та п'ять разів стрибнув ногами на тіло потерпілого, чим заподіяв ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент заподіяння.

В апеляційному порядку вироку Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 20 березня 2012 року щодо ОСОБА_5 не переглядався.

В касаційній скарзі прокурор, не оскаржуючи доведеність вини та кваліфікацію дій засудженого порушує питання про скасування судового рішення з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, чим порушено вимоги ст.ст. 65, 75 КК України.

При цьому, вказує, що суд належним чином не врахував тяжкість, конкретні обставини та наслідки скоєного злочину, а тому покарання, призначене із застосуванням ст. 75 КК України, є необґрунтованим та надто м'яким.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу та вважав, що судові рішення слід скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного у вироку злочину відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі доказах, які досліджувалися судом, що у касаційній скарзі не оспорюється, як і кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 121 КК України.

Що стосується доводів касаційної скарги прокурора про призначення засудженому із застосуванням ст. 75 КК України надто м'якого покарання, то вони є безпідставними.

Так, відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

А, ст. 75 КК України передбачено звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, якщо суд, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване.

Як вбачається з матеріалів справи, при звільненні ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, який раніше не судимий, зайнятий суспільно корисною працею, за місцем роботи характеризується виключно позитивно; обставини, які пом'якшують його покарання - щире каяття, повне визнання своєї вини, часткове відшкодування заподіяної шкоди; відсутність обставин, які обтяжують покарання; достовірно встановлений факт того, що ініціатором конфлікту був потерпілий, який не наполягав на позбавленні волі ОСОБА_5, а також врахував інтереси потерпілого в частині компенсації йому заподіяної шкоди, та обґрунтовано прийшов до висновку про можливість звільнення ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

З урахуванням наведеного, фактичних обставин справи, доводів касаційної скарги прокурора, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_5 покарання із звільненням від його відбуванням з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, відповідає вимогам ст. 65 КК України, воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги прокурора.

При перевірці матеріалів кримінальної справи колегія суддів не вбачає істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які є безумовною підставою для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області залишити без задоволення.

Вирок Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 20 березня 2012 року щодо засудженого за ч. 1 ст. 121 КК України ОСОБА_5 залишити без зміни.