Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф.,

суддів: Литвинова О.М., Кульбаби В.М.,

з участю прокурора Вергізової Л.А.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області Кузьменка С.А. на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2012 року.

Вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2011 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, судимого:

- 06 травня 2005 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 187 КК України на сім років і три місяці позбавлення волі, звільненого постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 листопада 2010 року умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 11 днів,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 06 травня 2005 року і остаточно визначено покарання два роки і один день позбавлення волі.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2012 року апеляції прокурора, який затвердив обвинувальний висновок залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 03 квітня 2011 року біля 23 години у приміщенні кафе «Вікторія», що знаходиться по вул. Героїв Чорнобиля, 54 у м. Нікополі із барної стійки викрав гроші у сумі 600 грн, що належали бармену ОСОБА_3

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень, направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

Стверджує, що на порушення статей 323, 334 КПК України судом постановлено необґрунтований вирок, не досліджено усі докази, зокрема не допитану потерпілу ОСОБА_3 Порушення призвели до неповноти судового слідства.

Окрім того, вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України, оскільки апеляційним судом належним чином не перевірені доводи прокурора, наведені в апеляції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання доводів касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень у зв'язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та неповнотою судового слідства. Проте зазначені обставини були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанції, їм дана належна оцінка.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України ці обставини перегляду в касаційному порядку не підлягають.

Вирок суду складено з додержанням вимог статей 327, 334 КПК України. В його основу покладено належні й допустимі докази, досліджені в судовому засіданні. Доказам суд дав відповідну оцінку, яка ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності.

За матеріалами справи вбачається, що потерпіла ОСОБА_3 показала про обставини викрадення у неї грошей у сумі 600 грн. Під час пред'явлення особи для впізнання вона вказала на ОСОБА_1, як на особу, яка вчинила названу крадіжку.

Засуджений визнав факт крадіжки та обставини її скоєння.

У мотивувальній частині вироку зазначено формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення злочину та його наслідків, форми вини і мотивів злочину, а також доказів, якими суд обґрунтовує свої висновки, обставин, що визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, пом'якшують або обтяжують покарання.

Таким чином, доводи касаційної скарги прокурора про суперечливість приведених доказів необґрунтовані, оскільки судом дана їм всебічна оцінка.

Суд дослідив усі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, дав їм належну оцінку.

Під час розгляду справи законні права та інтереси потерпілої ОСОБА_3 не порушено.

У касаційній скарзі прокурора відсутні посилання на порушення вимог ст. 370 КПК України, які тягнуть за собою скасування вироку.

Доводи прокурора про порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. 377 КПК України є безпідставними, оскільки апеляційний суд, переглянувши дану кримінальну справу в апеляційному порядку, виніс мотивовану ухвалу, якою визнав вирок суду першої інстанції законним і обґрунтованим.

Покарання засудженому ОСОБА_1 суд призначив відповідно до вимог статей 50, 65 КК України, в межах санкції закону та даних про особу засудженого.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставами для зміни або скасування судових рішень по справі, не встановлено.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області Кузьменка С.А. залишити без задоволення.

Вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2012 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.