Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі

головуючого Орлянської В.І.,суддів Франтовської Т.І., Суржка А.В.,за участю прокурора Підвербної Г.Я.,

розглянула в судовому засіданні 18 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Донецької області на вирок Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 березня 2012 року щодо ОСОБА_1

Вироком Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 березня 2012 року засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, таку, що не має судимості,

- за ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді 2 місяців арешту;

- за ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у виді 1 місяця арешту;

- за ч. 4 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та зобов'язанням засуджену не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

В апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.

ОСОБА_1 визнано винною і засуджено за те, що вона 4 липня 2007 року маючи намір на заволодіння грошовими коштами в особливо великому розмірі, начебто для придбання нерухомого майна, звернулась із заявкою у відділення «Донгорбанку», розташованого за адресою: бульвар Пушкіна, 20 в м. Донецьку про видачу їй кредиту у сумі 1 980 000 доларів США, надавши при цьому звіт оцінки МПП «Укрвостокпатеко», а також документи, в які внесла неправдиві відомості про джерело своїх доходів.

Рішенням кредитного комітету «Донгорбанку» № 118/03 від 11 липня 2007 року було прийнято рішення про надання ОСОБА_1 кредиту у сумі 1 980 000 доларів США на споживчі цілі, на підставі якого між ОСОБА_1 та «Донгорбанком» було укладено кредитний договір № 08/07/26 від 12 липня 2007 року.

На виконання зазначеного договору «Донгорбанком» в м. Донецьку ОСОБА_1 був наданий кредит в сумі 1 980 000 доларів США, якими вона заволоділа шляхом шахрайства та використала їх в подальшому на власний розсуд, заподіявши своїми діями шкоду банку в особливо великому розмірі.

В касаційній скарзі заступник прокурора Донецької області не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених

злочинних дій, вважає, рішення суду стосовно засудженої незаконним, таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої внаслідок м'якості. Зазначає, що злочини передбачені ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, були вчинені ОСОБА_1 протягом липня 2007 року, а тому суд повинен був звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за їх вчинення на підставі п. 2 ст. 49 КК України, в зв'язку з закінченням строків давності. Просить вирок Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 березня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Підвербної Г.Я., яка вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Дії засудженої ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України і доведеність її вини в касаційній скарзі не оскаржується.

Згідно зі ст. 65 КК України покарання призначається, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене особі покарання має бути необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначені засудженій покарання суд першої інстанції врахував те, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивну характеристику засудженої з місця проживання, наявність на утриманні малолітньої дитини.

Разом з тим, призначаючи засудженій ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, судом не враховано відношення засудженої до скоєного, та те, що вона свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України фактично не визнала, спричинені злочином збитки не відшкодовані. Судом не дано оцінку вказаним обставинам при призначенні засудженій покарання, з урахуванням того, що злочин передбачений ч. 4 ст. 190 КК України є особливо тяжким, умисним та з корисливим мотивом. Не повною мірою судом враховано обставини вчинення злочину.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення касаційної скарги прокурора, через неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок м'якості. За таких обставин вирок суду підлягає скасуванню на підставі ст. 398 КПК України, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді суду необхідно усунути зазначені недоліки і за умови підтвердження обсягу обвинувачення ОСОБА_1 та за відсутності інших обставин, які відповідно до вимог закону можуть істотно вплинути на висновки суду щодо виду та розміру покарання, призначене засудженій покарання слід вважати м'яким, а застосування інституту звільнення від покарання - необґрунтованим.

Крім того, колегія суддів звертає увагу суду на те, що строки передбачені ст. 49 КК України щодо дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України сплинули, а відповідне рішення судом не прийнято.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Вирок Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 березня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.