Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів Тельнікової І.Г., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Казнадзея В.В.

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 18 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2012 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше не судимого, та

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, раніше не судимого

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі кожного. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

Вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнані винними у тому, що вони 14 січня 2012 року, приблизно о 19 год. за попередньою змовою групою осіб, на присадибній ділянці по АДРЕСА_1 Криничанського району Дніпропетровської області, шляхом демонтажу огорожі таємно викрали майно потерпілої ОСОБА_3

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, просить змінити вирок суду: виключити з мотивувальної частини обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, оскільки це кваліфікуюча ознака вчиненого злочину і не може бути ще раз врахована як обтяжуюча покарання обставина.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб здійснили таємне викрадення чужого майна, що дало підставу кваліфікувати їх дії за ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 67 КК України та роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року (v0007700-03) «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо якась обтяжуюча покарання обставина, передбачена в статті Особливої частини Кримінального кодексу України (2341-14) як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд при призначенні покарання за цей злочин не може ще раз ураховувати її як обтяжуючу покарання обставину.

Всупереч цим вимогам закону, суд кваліфікуючи дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як вчинені за попередньою змовою групою осіб, незаконно врахував цю ж обставину, як обтяжуючу покарання. Тому з мотивувальної частини вироку необхідно виключити рішення про визнання обставиною, що обтяжує покарання засуджених - вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

Виключення з вироку щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, як обставини, що обтяжує покарання, яка сама по собі не мала вирішального значення для обрання засудженим виду та міри покарання, не погіршує їх становища.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.

Вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2012 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку посилання як на обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

В решті вирок суду залишити без зміни.