Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Вільгушинського М.Й.,

суддів: Дембовського С.Г., Слинька С.С.,

за участю прокурора Шевченко О.О.

розглянула в судовому засіданні 18 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 06 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 10 квітня 2012 року.

Цією постановою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

засудженого Сарненським районним судом Рівненської області від 21.05.2009 року за ч.2 ст. 121, ч.1 ст. 135, ч.1 ст. 119 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років,

відмовлено у задоволенні заяви про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року (3680-17) .

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 10 квітня 2012 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про застосування до нього амністії у частині засудження його за ч.1 ст. 135, ч.1 ст. 119 КК України та зазначає, що висновки судів про неможливість такого застосування є безпідставними.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як убачається з матеріалів справи, вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 21.05.2009 року ОСОБА_1 був засуджений за ч.2 ст. 121, ч.1 ст. 135, ч.1 ст. 119 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років. Засуджений подав до суду клопотання про застосування до нього амністії, мотивуючи це тим, що, окрім злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, він вчинив злочини у тому числі, передбачені ч.1 ст. 135, ч.1 ст. 119 КК України, і просив застосувати до нього закон про амністію в цій частині.

Відповідно до п. «в» ст. 7 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року амністія не застосовується до осіб, яких засуджено згідно з КК України (2341-14) 2001 року за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину, які відбули менше половини призначеного вироком суду основного покарання.

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1 був засуджений за вчинення сукупності злочинів, у тому числі того злочину, який є умисним і відноситься до категорії тяжких.

Оскільки відповідно до вимог ст. 86 КК України амністія оголошується стосовно певної категорії осіб, і не передбачено звільнення особи від відбування покарання у зв'язку з амністією за частину злочинів, які входять у сукупність, то висновок суду щодо неможливості застосування до засудженого амністії відповідає положенням п. «в» ст. 7 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року та є обґрунтованим.

З такими висновками місцевого суду погодився і суд апеляційної інстанції, ухвала якого містить докладні мотиви прийнятого рішення.

Істотних порушень вимог кримінально - процесуального закону, які б тягли за собою скасування або зміну судових рішень, у справі не допущено.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів, -

постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 06 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 10 квітня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його касаційну скаргу - без задоволення.