Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Вільгушинського М.Й.,

суддів Дембовського С.Г., Слинька С.С.,

за участю прокурора Шевченко О.О.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Вінницької області на вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 20 лютого 2012 року щодо ОСОБА_1.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

неодноразово судимого, останнього разу 08.04.2008 року за ч.2 ст. 186 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки і 6 місяців, звільненого 30.03.2010 року умовно-достроково на 1 рік і 29 днів,

засуджено за ч.3 ст. 15 і ч.2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки і 3 місяці.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 30 листопада 2011 року близько 22 год, будучи в стані алкогольного сп'яніння, застосувавши до ОСОБА_2 насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, намагався повторно заволодіти майном потерпілої на загальну суму 364 грн, проте не довів свій умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий перехожими.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

У касаційній скарзі заступник прокурора Вінницької області, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, порушує питання про зміну оскаржуваного судового рішення щодо ОСОБА_1. Вважає, що при призначенні засудженому покарання, суд порушив норму кримінального закону, яка передбачає, що за вчинення замаху на злочин, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку найсуворішого виду покарання, передбаченого санкцією статті. Просить змінити вирок щодо ОСОБА_1 та вважати останнього засудженим за ч.3 ст. 15 і ч.2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який, підтримавши касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області, просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Відповідно до вимог ст. 395 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у тій частині, в якій вони були оскаржені.

Як убачається зі змісту вироку, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні повторно незакінченого замаху на відкрите викрадення чужого майна, тобто вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, на підставі зібраних у справі і досліджених у судовому засіданні доказів, які належно оцінені. Обґрунтованість цього висновку і кваліфікація дій засудженого у касаційному порядку не оспорюються.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку, по справі не встановлено.

При цьому, доводи прокурора про неправильне застосування кримінального закону при призначенні покарання засудженому колегія суддів вважає обґрунтова

ними.Так, відповідно до ч. 3 ст. 68 КК України, за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може

перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією част

ини статті) Особливої частини цього Кодексу.Максимальне покарання за ч. 2 ст. 186 КК України передбачене у розмірі 6 років позбавлення волі. Тобто, із урахуванням вимог ч. 3 ст. 68 КК України покарання, яке може бути призначене засудженому ОСОБА_1 у виді позбавлення волі не повинно перевищувати 4 років, про що правильно йдеться у касаційній скарзі прокурора.

Ураховуючи викладене, вирок при постановленні якого неправильно застосований кримінальний закон, підлягає зміні.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області задовольнити.

Вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 20 лютого 2012 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

В решті вирок суду залишити без зміни.