Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф.,

суддів: Литвинова О.М., Кульбаби В.М.,

з участю прокурора Вергізової Л.А.,

засудженого ОСОБА_1

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Хмельницької області Шаравари В.В. на вирок Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 16 травня 2012 року.

Вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 березня 2012 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що не має судимості,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк один рік і три місяці.

Постановлено стягнути із засудженого на відшкодування потерпілим: ОСОБА_2 - 596,90 грн, ОСОБА_3 - 1434,85 грн, ОСОБА_4 - 1600,10 грн, ОСОБА_5 - 2602,75 грн, ОСОБА_6 - 1302,35 грн, ОСОБА_7 - 4942,02 грн, відповідно, матеріальної шкоди.

Питання щодо речових доказів та судових витрат вирішено відповідно до закону.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області від 16 травня 2012 року апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він у м. Нетішин Хмельницької області у вечірній та нічний час у період із 14 серпня по 21 грудня 2010 року шляхом зламу замків неодноразово проникав до сховищ, металевих холодильних камер, звідки таємно викрадав пиво, безалкогольні напої та інші товари, які належали підприємцям, потерпілим ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Усього ОСОБА_1 у зазначений період часу вчинив десять проникнень та таємних викрадень майна потерпілих на загальну суму 19481 грн 33 коп.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.

Стверджує, що засудженого ОСОБА_1 необґрунтовано звільнено від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на те, що суд, врахувавши лише окремі дані про особу засудженого, не зважив повною мірою на тяжкість та обставини вчинення злочину.

Окрім того, вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України, оскільки апеляційним судом належним чином не перевірені доводи прокурора, наведені в апеляції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання доводів касаційної скарги, заперечення засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 та кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 185 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи прокурора про визнання призначеного ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України таким, що не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, слід визнати обґрунтованими.

Із висновком суду про звільнення засудженого від покарання з випробуванням колегія суддів не може погодитись, оскільки він не ґрунтується на загальних засадах призначення покарання.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання винному належить врахувати не лише окремі дані про особу засудженого, на які суд послався у вироку, а й ступінь тяжкості вчиненого злочину та конкретні обставини справи.

За матеріалами справи ОСОБА_1 систематично скоював тяжкі злочини. У різних частинах міста, в нічний час, шляхом злому замків скоїв десять проникнень у сховища, таємно викрав чужого майна на загальну суму 19481 грн 33 коп.

Доводи прокурора про невідповідність призначеного покарання винному ґрунтуються і на вимогах ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання слугує не тільки виправленню засудженого та запобіганню нових злочинів, а й має на меті кару за вчинене.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд послався на наявність обставин, що пом'якшують покарання засудженого, в той же час залишив поза увагою обставини, що засуджений не працює, скоїв тяжкий злочин, займався злочинною діяльність тривалий час, заподіяні збитки відшкодував лише в незначній частині.

Наведене свідчить про порушення судом вимог ст. 372 КПК України, оскільки призначене покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, є явно несправедливим в силу його м'якості.

Питання про неправильне застосування ст. 75 КК України, порушення вимог ст. 65 КК України обґрунтовано ставилось перед апеляційним судом в апеляційній скарзі прокурора.

Апеляційний суд на порушення вимог ст. 377 КПК України не перевірив належно доводи апеляційної скарги прокурора та необґрунтовано залишив вирок без зміни.

У цьому зв'язку відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, який належить провести відповідно до вимог ст. 400 КПК України.

У разі встановлення апеляційним судом тих же фактичних обставин скоєння злочину, призначене ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України належить визнати таким, що не відповідає вимогам закону в силу його м'якості.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 16 травня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу щодо нього направити на новий апеляційний розгляд.