Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Міщенка С.М.,

суддів Животова Г.О., Крещенка А.М.,

за участю прокурора Пересунька С.В.,

розглянула 16 жовтня 2012 року в м. Києві справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою останнього на вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 25 березня 2011 року та на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2011 року.

Вказаним вироком засуджено

ОСОБА_1, 1973 р. н., неодноразово судимого, останній раз - 26.03.1999 р. за ч. 3 ст. 142, ч. 1 ст. 145, ст. 42 КК України 1960 р. на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, звільненого постановою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 22.02.2008 р. умовно-достроково на 1 рік 10 місяців 25 днів, громадянина України,

за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі;

на підставі ст. 71 КК України остаточно за сукупністю вироків на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2011 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Згідно вироку, ОСОБА_1, 16 січня 2010 року, приблизно о 18 год., біля будинку № 40 на вул. Будівельників у м. Дніпродзержинську, вирвав з рук ОСОБА_2 сумочку і відкрито заволодів майном потерпілої загальною вартістю 1'885 грн.

У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту й однобічність слідства та порушення кримінально-процесуального закону, просить скасувати зазначені рішення з направленням справи на новий судовий розгляд.

Стверджує про недоведеність його вини у вчиненні грабежу, фальсифікацію матеріалів справи та застосування до нього під час досудового слідства незаконних методів, внаслідок чого він написав явку з повинною, в якій обмовив себе.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про залишення без зміни оскаржених судових рішень, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій й перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України, не підлягають.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні грабежу, відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам, зокрема - послідовним та несуперечливим показанням потерпілої ОСОБА_2, які вона ствердила й на очних ставках з ОСОБА_1, якого перед тим ще й впізнала, як нападника; показанням свідків та даним протоколів огляду, пред'явлення особи для впізнання.

Заява засудженого про незаконні методи слідства ретельно перевірялась і не знайшла свого ствердження, що видно, як правильно визнав суд, з доданих до справи матеріалів відповідної перевірки.

Будь-які підстави для сумнівів в достовірності показань потерпілої та свідків, чи дані про обмову засудженого, в справі відсутні, а твердження останнього про це в касаційній скарзі необґрунтоване.

Покарання призначено з урахуванням загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, зокрема - ступеню тяжкості вчиненого злочину та особи неодноразово судимого ОСОБА_1

Доводи засудженого про безпідставне приєднання до покарання за новим вироком частково невідбутої частини покарання за попереднім вироком від 26.03.1999 року є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 вчинив новий злочин в останній день строку на який його умовно-дострокового звільнили.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу у відповідності до положень кримінально-процесуального закону, а його ухвала відповідає вимогам ст. 377 КПК України, оскільки в ній докладно вмотивовано висновки про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і винести законні, обґрунтовані та справедливі рішення, при розгляді даної справи не було допущено.

Зважаючи на зазначене, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 25 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, касаційну скаргу останнього - без задоволення.