Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючої Щепоткіної В.В.,суддів:Шибко Л.В., Фурика Ю.П.,за участю прокурора Підвербної Г.Я.,засудженого ОСОБА_5, розглянула в судовому засіданні у м. Києві 16 жовтня 2012 року справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Красноокнянського районного суду Одеської області від 13 квітня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 21 червня 2011 року.

Вироком Красноокнянського районного суду Одеської області від 13 квітня 2011 року засуджено

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого:27 квітня 2009 року Ленінським районним судом м. Севастополя за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

Вирішено питання про речові докази.

Цим вироком також засуджено ОСОБА_6, судові рішення щодо якого у касаційному порядку не оскаржено.

Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 14 грудня 2010 року близько 19:00, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, проник у свинарник № 1 свиноферми СВК «Правда» у с. Червоний Орач Красноокнянського району Одеської області, звідки таємно викрав свиню вагою 100 кг, завдавши кооперативу матеріальну шкоду на суму 1080 грн.

Того ж дня близько 19:30 ОСОБА_5 із вікна вказаного свинарника № 1 свиноферми СВК «Правда» у с. Червоний Орач Красноокнянського району Одеської області таємно викрав мобільний телефон «Nokia1280», який належав ОСОБА_7, завдавши потерпілому матеріальну шкоду на суму 124 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21 червня 2011 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

Зі змісту касаційної скарги засудженого вбачається, що він, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального та істотне порушення кримінально-процесуального закону, просить судові рішення скасувати, а справу закрити за відсутністю в діянні складу злочину. Вважає, що суд неправильно кваліфікував діяння за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки відсутня кваліфікуюча ознака - проникнення. Вказує, що крадіжку свині він не вчиняв, а взяв її в рахунок невиплаченої заробітної плати. Істотним порушенням кримінально-процесуального закону вважає відсутність захисника при розгляді справи в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України. Крім того, посилається на неврахування судом пом'якшуючих покарання обставин.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого на підтримання касаційної скарги, прокурора, яка заперечила проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи, які були предметом оцінки суду першої інстанції в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, перегляду відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України у касаційному порядку не підлягають.

Як убачається із матеріалів справи, висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, та кваліфікацію його дій ґрунтуються на зібраних у справі доказах.

Так у судовому засіданні після допиту підсудних ОСОБА_8 і ОСОБА_6, які усвідомлювали суть пред'явленого їм обвинувачення та повністю визнали свою вину, суд прийняв рішення про недоцільність дослідження доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались.

При цьому, ОСОБА_5 роз'яснено, що при розгляді справи в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України він буде позбавлений права на оскарження фактичних обставин справи в суді апеляційної інстанції, на що засуджений погодився.

Отже суд, переконавшись у тому, що ОСОБА_5 правильно розуміє зміст фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та відсутні сумніви щодо добровільності й істинності його позиції, а також усвідомлює неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку, дійшов обґрунтованого висновку про можливість розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України.

За встановлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України.

Покарання ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України та за сукупністю вироків призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, відповідає особі засудженого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину, і в період іспитового строку вчинив новий корисливий злочин, а тому суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість його виправлення з призначенням покарання у виді позбавлення волі. При цьому, враховуючи, що ОСОБА_5 вину визнав, у вчиненому покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, потерпілому відшкодована шкода шляхом повернення викраденого, суд призначив йому покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком

Суд врахував, що ОСОБА_5 за попереднім вироком мав 5 років невідбутого покарання у виді позбавлення волі, тому правильно визначив йому остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 5 років і 6 місяців, фактично приєднавши лише 6 місяців позбавлення волі.

Колегія суддів вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Апеляційний суд, перевіряючи справу за апеляцією ОСОБА_5 обґрунтовано не погодився з доводами його апеляційної скарги та залишив вирок місцевого суду без зміни.

Посилання засудженого у касаційній скарзі на порушення права на захист є безпідставними. На досудовому слідстві та в суді першої інстанції ОСОБА_5 роз'яснювались його процесуальні права, в тому числі і право мати захисника, від якого він відмовлявся і заявляв, що захищатиме свої права сам. В суді апеляційної інстанції інтереси ОСОБА_5 захищав адвокат ОСОБА_9

За таких обставин, касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б тягли безумовне скасування судових рішень у справі, не встановлено.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Красноокнянського районного суду Одеської області від 13 квітня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 21 червня 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.