Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючої Щепоткіної В.В., суддів:Фурика Ю.П., Шибко Л.В.,за участю прокурора Вергізової Л.А., розглянула у судовому засіданні у м. Києві 16 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 22 березня 2012 року щодо нього.

Зазначеним вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,

в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_6 та ОСОБА_7, судові рішення щодо яких у касаційному порядку не оскаржено.

Постановлено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_8 428, 95 грн матеріальної та 3 000 грн моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду вирок щодо ОСОБА_5 залишений без зміни.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він 23 січня 2010 року приблизно о 02:30, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у приміщенні бару «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_1, куди він прийшов разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_9, маючи умисел на вчинення хуліганських дій і бажання заступитися за честь ОСОБА_9, грубо порушуючи громадський порядок, нехтуючи суспільними нормами поведінки, що супроводжувалось особливою зухвалістю, в присутності відпочиваючих у барі громадян наніс невстановленій особі удар пивним бокалом по голові, внаслідок чого останній упав на підлогу. Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 стали перекидати столи, кидати у відвідувачів бару пивні бокали та стільці, в результаті чого було пошкоджено та знищено майно власника бару ОСОБА_10 на загальну суму 390 грн.

Крім того, 21 лютого 2010 року приблизно о 02:00 ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні диско-бару «ІНФОРМАЦІЯ_3» по проспекту АДРЕСА_2, діючи з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, стали наносити потерпілим ОСОБА_11 та ОСОБА_8 удари руками та ногами в голову та по тулубу, від яких ОСОБА_8 втратив свідомість. В результаті хуліганських дій ОСОБА_5 та ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_11 були спричинені легкі тілесні ушкодження, а потерпілому ОСОБА_8 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації його дій, ставить питання про зміну постановлених щодо нього судових рішень у зв'язку з суворістю призначеного йому покарання, яке він просить пом'якшити, застосувавши до нього ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який заперечив проти касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційні скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.

Висновок суду про винність ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі засудженим не оспорюються.

Що стосується доводів засудженого ОСОБА_5 про суворість призначеного йому покарання колегія суддів вважає їх безпідставними. Перевіркою матеріалів справи встановлено, що при призначенні ОСОБА_5 покарання суд першої інстанції повною мірою врахував як ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, так і обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, у тому числі й ті, на які є посилання у касаційній скарзі, та, виходячи з конкретних обставин справи, призначив йому покарання у межах санкції статті, за якою його визнано винним та засуджено.

З таким висновком суду обгрунтовано погодився й суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5

Таким чином, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_5 покарання відповідає характеру та ступеню суспільної небезпечності вчиненого злочину і особі винного, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Законних підстав для звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України колегія суддів не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 22 березня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 - без задоволення.