ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Міщенка С.М.,
суддів Животова Г.О., Крещенка А.М.,
за участю прокурора Опанасюка О.В.,
розглянула 16 жовтня 2012 року в м. Києві справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою останньої на вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 1 серпня 2011 року та на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 29 листопада 2011 року.
Вказаним вироком засуджено
ОСОБА_1, 1933 р. н., не судиму, громадянку України,
за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробовуванням протягом однорічного іспитового строку з покладенням обов'язків, передбачених пп. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
Судові витрати в розмірі 1'490 грн покладені на засуджену та стягнуто з неї на користь потерпілого ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної й моральної шкоди 6 737 грн 25 коп. і 15'000 грн відповідно, та на користь Білозерської міської лікарні на відшкодування витрат на лікування ОСОБА_2 - 5'723 грн 75 коп.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 29 листопада 2011 року цей вирок змінено, збільшено розмір стягнутої із засудженої суми на відшкодування матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_2 до 7'997 грн 40 коп., а в решті - залишено без зміни.
Згідно вироку, ОСОБА_1, 27 серпня 2010 року, приблизно о 10 год. 45 хвл, керуючи автомобілем «ВАЗ-21061» та рухаючись по вулиці Ходневича у с. Анновка Добропільського району Донецької області з боку с. Кутузовка, порушила пп. 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , оскільки перед зміною напрямку руху не впевнилась у безпечності такого маневру та в тому, що не створить перешкод іншим учасникам руху, виїхала на смугу зустрічного руху де зіткнулась з мопедом «Дельта» під керуванням ОСОБА_2, який їхав у зустрічному напрямку, внаслідок чого останньому спричинено тяжкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі засуджена, вважаючи свою вину недоведеною та посилаючись на невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, неповноту й однобічність слідства та порушення кримінально-процесуального закону, просить скасувати вищезазначені вирок і ухвалу, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про залишення оскаржених судових рішень без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини справи були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій й перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України, не підлягають.
Твердження ОСОБА_3 про те, що не вона, а водій мопеда ОСОБА_2 виїхав на смугу зустрічного руху, обґрунтовано визнані судом першої інстанції безпідставними.
Висновки суду про винуватість саме ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відповідає наведеним у вироку доказам, зокрема - показанням потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, даним протоколів огляду місця події про те, що саме на узбіччі дороги з боку смуги, по якій рухався мопед, виявлено цей пошкоджений транспортний засіб, мотошлем, фрагмент накладки переднього бампера, дзеркало автомобіля та сліди «юзу» (заносу) колеса мопеда тощо.
Цей протокол та схема до нього підписані всіма учасниками огляду, в тому і числі й ОСОБА_1, а зазначені в ньому дані ніким, в тому числі засудженою в касаційній скарзі, не оспорюються.
Роблячи висновок про зіткнення транспортних засобів на смузі руху мопеда, суд обґрунтовано послався й на висновок судової авто-технічної експертизи, згідно до якого особа, яка керувала мопедом, не мала технічної можливості запобігти цьому зіткненню, а її дії не перебувають у причинному зв'язку з ДТП.
У той же час, як встановив експерт, водій автомобіля ВАЗ ОСОБА_1 мала технічну можливість запобігти ДТП у разі дотримання вимог пп. 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , а її дії з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з ДТП.
Будь-яких підстав для сумнівів у достовірності висновку вищезазначеної експертизи, показань потерпілого та свідків не встановлено.
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 та правильно кваліфікував її дії за ч. 2 ст. 286 КК України.
Покарання призначено ОСОБА_1 з дотриманням положень ст. ст. 65, 75 КК України і є справедливим.
Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції, у відповідності до вимог ст. 377 КПК України докладно вмотивував свої висновки та правильно визнав вирок суду першої інстанції законним і обґрунтованим.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і винести законні, обґрунтовані та справедливі рішення при розгляді даної справи не були допущені.
Отже, підстав для скасування оскаржених судових рішень немає.
Зважаючи на зазначене, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 1 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 29 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, касаційну скаргу останньої - без задоволення.
Судді:
С. Міщенко
Г. Животов
А. Крещенко