Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Міщенка С.М.,суддів Крещенка А.М., Животова Г.О.,за участю прокурора Таргонія О.В.

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 16 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Чернівецької області на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 10 квітня 2012 року.

Вказаним вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що в силу

ст. 89 КК України судимості не має,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців та покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2-4 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід залишено попередній - підписку про невиїзд.

У вироку вирішено долю речових доказів по справі.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 10 квітня 2012 року вирок щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за те, що на початку квітня 2010 року близько 22 години, шляхом пошкодження вхідних дверей, проник в складське приміщення, яке розташоване на АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно ОСОБА_6 на загальну суму 2 000 грн.

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_5, просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на неправильне застосування кримінального закону, а саме ст. 75 КК України, що потягло, на його думку, призначення покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Крім того, зазначає, що апеляційним судом порушені вимоги ст. 377 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який частково підтримав доводи касаційної скарги та просив скасувати ухвалу апеляційного суду через порушення вимог ст. 377 КПК і справу направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину та кваліфікація його дій не оспорюються в касаційній скарзі.

Доводи прокурора, наведені у касаційній скарзі, про необґрунтоване звільнення районним судом на підставі ст. 75 КК України засудженого

ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, колегія суддів вважає безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно з вимогами ст. 75 КК України, якщо суд при призначені покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням.

При вирішенні питання про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання районним судом, у відповідності до вимог зазначених норм закону, враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, який згідно закону є таким, що судимості не має, за місцем проживання характеризується позитивно, а також обставини, які пом'якшують покарання - визнання вини та щире каяття засудженого, активне сприяння розкриттю злочину.

За таких обставин та з врахуванням повного відшкодування засудженим шкоди потерпілому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4, ч.1 ст. 76 КК України.

Зазначені у касаційній скарзі доводи прокурора перевірялися судом апеляційної інстанції та обгрунтовано були визнані безпідставними. Свій висновок апеляційний суд, у відповідності з положеннями ст. 377 КПК України, переконливо мотивував у своєму рішенні і вважати його необґрунтованим чи сумнівним немає підстав.

Істотних порушень кримінально - процесуального закону, які б могли вплинути на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанції, колегією суддів по справі не виявлено.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 10 квітня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення.