Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючої Щепоткіної В.В.,суддів:Шибко Л.В, Фурика Ю.П.,за участю прокурора Підвербної Г.Я., розглянула в судовому засіданні у м. Києві 16 жовтня 2012 року справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 09 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 квітня 2012 року щодо ОСОБА_5

Постановою прокурора Овідіопольського району Одеської області від 02 березня 2011 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.

Згідно цієї постанови ОСОБА_5, будучи фізичною особою-підприємцем, у період з серпня 2003 року по день порушення кримінальної справи, в порушення статей 44, 48, 49 Водного кодексу України, статей 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра, а також Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, без отримання дозволу на спецводокористування (з 31 травня 2009 року по 03 грудня 2010 року) та спеціального дозволу на користування надрами, за допомогою артезіанської свердловини № 5, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з метою реалізації здійснював незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а саме: підземної питної води, яка відповідно до ст. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 827 від 12 грудня 1994 року (827-94-п) відноситься до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 09 лютого 2012 року за скаргою ОСОБА_5 постанову прокурора скасовано.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 12 квітня 2012 року постанову суду першої інстанції залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, порушив питання про скасування зазначених судових рішень. Вважає, що суди дійшли помилкового висновку про відсутність підстав до порушення вказаної кримінальної справи та вдалися до оцінки доказів, які були зібрані по справі, що є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку касаційної скарги, перевіривши матеріали провадження за скаргою та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України кримінальна справа може бути порушена за заявою або повідомленням посадових осіб, представників влади, окремих громадян, під час безпосереднього виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину, а також за матеріалами дослідчої перевірки в тих випадках, коли є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. Тобто, для порушення кримінальної справи необхідно встановити наявність приводів і підстав до її порушення.

Тому суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, згідно з вимогами ст. 236-8 КПК України повинен перевіряти чи існували приводи та підстави для порушення кримінальної справи та не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, що вирішує суд при розгляді справи по суті.

Проте, зазначені вимоги закону суд порушив.

Як вбачається з матеріалів дослідчої перевірки, приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, а підставою - матеріали дослідчої перевірки, з яких вбачається, що з 31 травня 2009 року по 03 грудня 2010 року у ОСОБА_5 не було дозволу на спецводокористування. При цьому, в своїх поясненнях він не заперечує видобування артезіанської води у вказаний період.

Розглядаючи скаргу ОСОБА_5 на постанову про порушення кримінальної справи, суд замість перевірки в матеріалах, на підставі яких порушено кримінальну справу, достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, вдався до оцінки доказів у справі, що може мати місце лише при провадженні досудового слідства після порушення кримінальної справи або при розгляді справи по суті, зокрема, періоду фактичного функціонування свердловини, кількості видобутої води та її придатності до споживання.

Апеляційний суд, перевіряючи доводи прокурора, не звернув увагу на допущені судом порушення вимог ст. 236-8 КПК України та залишив постанову місцевого суду без зміни.

За таких обставин, судові рішення щодо ОСОБА_5 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, в ході якого суду необхідно з дотриманням вимог ст. 236-8 КПК України прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 09 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 квітня 2012 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.