Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф.,

суддів Квасневської Н.Д., Орлової С.О.

за участю прокурора Матюшевої О.В.

розглянула в судовому засіданні 11 жовтня 2012 року у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою першого заступника прокурора Сумської області на вирок Лебединського районного суду Сумської області від 23 лютого 2012 року щодо ОСОБА_1

Вирок Лебединського районного суду Сумської області від 23 лютого 2012 року засудженого

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

- за ч. 1 ст. 309 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до покарання у виді громадських робіт на 240 годин.

Апеляційним судом області справа не переглядалася.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджений за те, що він 23 грудня 2011 року, біля магазину «Лаванда» по вул. Першогвардійській, 25 у м. Лебедин Сумської області, знайшов пакунок з сухою подрібненою коноплею, який приніс і зберігав без мети збуту за місцем свого проживання по АДРЕСА_1, а 24 грудня 2011 року перевіз до лісового масиву неподалік вул. Короленка в м. Лебедин, де виготовив та за допомогою спеціального пристрою вжив шляхом куріння.

Всього ОСОБА_1 незаконно виготовив, зберігав, перевозив без мети збуту 0,41 г. особливо небезпечного наркотичного засобу - екстракту канабісу, а також умисно незаконно придбав, зберігав і перевозив 7,84 г. особливо небезпечного наркотичного засобу канабіс.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування постановленого щодо ОСОБА_1 вироку у зв'язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону та направлення справи на новий судовий розгляд. Вказує, що суд, призначаючи ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України покарання із застосуванням ст. 69 КК України, в порушення вимог закону перейшов до більш суворого покарання порівняно із штрафом, який зазначено у переліку альтернативних покарань, передбачених санкцією закону.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка просила задовольнити касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 309 КК України в касаційній скарзі прокурора не оскаржуються.

В той же час, як убачається зі змісту вироку, суд визнав доведеною винуватість ОСОБА_1 у тому, що він виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб з раніше знайденої сухої подрібненої коноплі. При цьому, у вироку не зазначено, якими саме своїми діями засуджений вчинив виготовлення, і в чому це виготовлення полягало. Тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність виключення з вироку зазначеної кваліфікуючої ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у порядку ст. 395 КПК України.

Доводи прокурора щодо неправильного застосування кримінального закону, зокрема, про те, що судом при призначенні ОСОБА_1 покарання застосовано кримінальний закон, який не підлягав застосуванню, а саме ст. 69 КК України, що призвело до призначення засудженому більш суворого покарання, є обгрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Суд, усупереч встановленому законом порядку застосування ч. 1 ст. 69 КК України, призначив ОСОБА_1 покарання у виді громадських робіт, яке є більш суворим порівняно із штрафом, який зазначено у переліку альтернативних покарань санкції ч. 1 ст. 309 КК України.

Статтею 51 КК України визначено систему покарань, що побудована за принципом «від менш суворого до більш суворого покарання», штраф є найменш суворим видом покарання. Такий же підхід застосовано і при конструюванні санкції ч. 1 ст. 309 КК України.

Суд касаційної інстанції не позбавлений можливості самостійно виправити помилки, які були допущені судом першої інстанції, тому, з урахуванням вищенаведених обставин, на підставі ст. 398 КПК України, у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок щодо ОСОБА_1, виключивши з його мотивувальної частини кваліфікуючу ознаку вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, - виготовлення особливо небезпечного наркотичного засобу, а також у частині призначення покарання, пом'якшивши його до менш суворого покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, у виді штрафу.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Сумської області задовольнити частково.

Вирок Лебединського районного суду Сумської області від 23 лютого 2012 року щодо ОСОБА_1 змінити.

В порядку ст. 395 КПК України виключити з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, - виготовлення особливо небезпечного наркотичного засобу.

Пом'якшити ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

В решті вирок залишити без зміни.