Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
( Додатково див. ухвалу апеляційного суду Сумської області (rs25087138) ) ( Додатково див. вирок Краснопільського районного суду Сумської області (rs22210153) )
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,суддів Дембовського С.Г., Чуйко О.Г.,за участю прокурора Опанасюка О.В.розглянула в судовому засіданні 11 жовтня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Краснопільського районного суду Сумської області від 27 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 24 травня 2012 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Цим вироком
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина
Російської Федерації, не судимого,
та ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина
Російської Федерації, не судимого,
виправдано за ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 201 КК України на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю складу злочину.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 24 травня 2012 року вирок залишено без зміни.
В ході судового слідства встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у період часу з 18 год. 4 травня 2011 року до 1 год. 5 травня 2011 року, діючи за попередньою змовою між собою, з корисливих мотивів, рухаючись на автомобілях, а саме ОСОБА_5 - на автомобілі УАЗ 31602 д/н НОМЕР_1 і ОСОБА_6 ГАЗ 3285 д/н НОМЕР_2 з метою переміщення у Російську Федерацію поза митним контролем партії придбаного у м. Харкові одягу (чоловічих майок та футболок, дитячих шапок, тапочок та носків) загальною вартістю 701 455 грн., що у тисячу і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто складає великий розмір, умисно намагались перетнути митний контроль біля с. Попівка Краснопільського району в об'їзд встановлених пунктів пропуску. Однак, вчинивши всі дії, які вважали необхідними для контрабандного переміщення вищевказаного товару до кінця, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не закінчили його з причин, які не залежали від їх волі, тому що були затримані працівниками УСБУ в безпосередньої близькості від митного кордону України з Російською Федерацією на автомобілях разом із партією придбаних у м. Харкові товарів.
У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування судових рішень та закриття кримінальної справи на підставі Закону України від 15 листопада 2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» (4025-17) . Посилається на неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення судом кримінально-процесуального закону при постановленні виправдувального вироку.
Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» від 15 листопада 2011 року (4025-17) , який набрав чинності з 18 січня 2012 року, діяння, скоєне ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на момент винесення вироку виключено з Кримінального кодексу України (2341-14) (декриміналізовано).
Відповідно до положень ст. 58 Конституції України та ч. 1 ст. 5 КК України закон, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує відповідальність, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
На час розслідування кримінальної справи дії, передбачені ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 201 КК України, які було інкриміновано ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вважались злочином, і справу було направлено до суду.
Частиною 4 ст. 327 КПК України встановлено вичерпний перелік підстав для постановлення виправдувального вироку, а саме: коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину. Тобто, суд постановляє виправдувальний вирок виключно з реабілітуючих підстав.
Водночас, переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, віднесено новим законом до категорії адміністративного проступку і не є реабілітуючою підставою та не виправдовує осіб, що його вчинили.
Відповідно до ст. 334 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред'явлене підсудному і визнане судом недоведеним, а також підстави і мотиви, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Суд, дослідивши докази у справі, погодився з висновком органу досудового слідства щодо доведеності вини ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину на час пред'явлення їм обвинувачення, тобто їх вина знайшла своє підтвердження, що є недопустимим при постановленні виправдувального вироку. У зв'язку з цим судом допущено істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.
Оскільки у даному випадку має місце декриміналізація вчинених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дій, судові рішення щодо них підлягають скасуванню, а кримінальна справа - закриттю на підставі Закону України від 15 листопада 2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» (4025-17) та ст. 5 КК України.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Краснопільського районного суду Сумської області від 27 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 24 травня 2012 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасувати, а провадження у справі - закрити у зв'язку з декриміналізацією.
С у д д і :
М.А. Мороз
Дембовський С.Г.
Чуйко О.Г.