5-4125км12 Про ухилення від сплати в бюджет держави податку на прибуток підприємств, скоєне шляхом службового підроблення - 11.10.2012 Прийняття

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 11 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Черкаської області на вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 11 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 10 січня 2012 року щодо ОСОБА_1

Вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 11 серпня 2011 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, в силу ст. 89 КК України не судимого,

виправдано за ч. 1 ст. 212 КК України за недоведеністю обвинувачення, за ч. 1 ст. 366 КК України - за малозначністю діяння.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 10 січня 2012 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Як вбачається з вироку, органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувавався в тому, що він, будучи 15 листопада 1992 року засновником та головою сільськогосподарського фермерського господарства «ОСОБА_1» і директором сільськогосподарського ТОВ «Золотоніські коноплі», які розташовані в с. Кропивна Золотоніського району Черкаської області, будучи службовою особою вказаних суб'єктів підприємницької діяльності, наділеним організаційно-розпорядчими функціями та адміністративно-господарськими обов'язками, відповідальним за правильність нарахування та своєчасність сплати податків та платежів до бюджету зазначеними юридичними особами -платниками податків, в порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 квітня 1997 року № 283/97-ВР (283/97-ВР) , умисно, з метою ухилення від сплати податків шляхом приховування об'єкту оподаткування, ухилився від сплати в бюджет держави податку на прибуток за 2001 рік СТОВ «Золотоніські коноплі» в сумі 24137 грн. за наступних обставин.

Так, згідно укладеного ОСОБА_1 договору № 1 від 2 квітня 2001 року та платіжного доручення № 196 від 6 квітня 2001 року ТОВ «Алмекс» перерахувало на розрахунковий рахунок № 260021458 СТОВ «Золотоніські коноплі» кошти в сумі 100000 грн., як попередню оплату за алюмінієві злитки. По закінченню терміну дії даного договору у липні 2001 року ОСОБА_1 поставку алюмінієвих злитків на адресу ТОВ «Алмекс» не здійснив, отримані кошти в сумі 100000 грн. не повернув.

Таким чином, валовий дохід СТОВ «Золотоніські коноплі» за 2001 рік становив 98338,43 грн., а валові витрати за період склали 17880,74 грн. і відповідно сума оподаткованого прибутку за вказаний період склала 80458 грн., з якої податок на прибуток становить 24137 грн., згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 квітня 1997 року необхідно сплатити до бюджету.

В порушення вимог вказаного закону ОСОБА_1 декларацію про прибуток СТОВ «Золотоніські коноплі» за 2001 рік в Золотоніську ОДПІ не подав, внаслідок чого до бюджету не було сплачено податок на прибуток в розмірі 24137 грн., що більш ніж в 1419 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та призвело до ненадходження в бюджет держави коштів у значних розмірах.

Крім того, органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що будучи головою СФГ «ОСОБА_1.», будучи посадовою особою субєкта підприємницької діяльності, відповідальною за правильність нарахування та своєчасність перерахування податків та платежів до бюджету, в порушення чинного законодавства про оподаткування, приховавши об'єкт оподаткування, умисно, з метою ухилення від сплати податків, вніс до декларації про прибуток даного підприємства за 1999 рік завідомо неправдиві відомості, які подав до Золотоніської ОДПІ, відобразивши в декларації про прибуток господарства за 1999 рік валовий дохід в розмірі 0 грн. і не вказавши в декларації отримані підприємством 8339,13 грн. валового доходу від продажу товарів. Внаслідок чого до державного бюджету фактично не надійшло податку на прибуток в розмірі 940 грн. 64 коп., який більш як у 55 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. Посилається на істотні порушення вимог кримінально - процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону. Вважає, що суд незаконно виправдав ОСОБА_1 з підстав, які не передбачені законом, не навів у вироку переконливих доводів для виправдання ОСОБА_1, вибірково підійшовши до оцінки доказів, надав перевагу одним і відкинув інші, обґрунтував вирок на показаннях, даних підсудним у судовому засіданні, без достатнього аналізу доказів обвинувачення. Вважає, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст. 377 КПК України, оскільки в ухвалі не навів обґрунтованих підстав, через які відхилив апеляцію прокурора.

У запереченнях на касаційну скаргу прокурора ОСОБА_1. вважає її безпідставною і просить залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити підстави для виправдання підсудного із зазначенням мотивів, із яких суд відкидає докази обвинувачення.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 327 КПК України виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину. При цьому виправдувальний вирок відповідно до ч. 1 ст. 327 КПК України повинен бути судом мотивованим.

Однак, виправдовуючи ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, суд не навів жодної передбаченої законом підстави для виправдання підсудного.

ОСОБА_1 і прокурор не погодилися з таким рішенням і подали апеляції, в яких, зокрема, порушували питання про скасування вироку як незаконного. Серед доводів апеляцій вони вказували, що підстави, за яких виправдано ОСОБА_1, не передбачені законом. Крім того, прокурор зазначав, що висновок суду містить суперечливі доводи, просив провести судове слідство і постановити свій вирок. ОСОБА_1 також посилався на те, що підстави виправдання, вказані у вироку, ставлять під сумнів його невинуватість і просив вирок змінити та закрити провадження в справі за відсутністю в його діянні складу злочину.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено суть апеляції та докладні мотиви прийнятого рішення. У разі залишення апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Проте, апеляційний суд такі вимоги закону належним чином не виконав.

Зокрема з огляду на зміст апеляцій, суд апеляційної інстанції повинен був ретельно вивчити та проаналізувати доводи апеляцій з урахуванням наявних у справі матеріалів із використанням наданих процесуальних можливостей з тим, щоб жоден із доводів не залишився без відповіді в ухвалі. Крім того, в ухвалі необхідно було навести обґрунтовані міркування, які спростовують або підтверджують викладені в апеляціях доводи, і послатись на відповідні докази.

Проте, відмовляючи в задоволенні апеляції ОСОБА_1, колегія суддів апеляційного суду не звернула увагу на різну правову природу підстав для його виправдання, належним чином не перевірила його доводи і не навела переконливих мотивів, на підставі яких визнала апеляцію необґрунтованою.

З недостатньою повнотою перевірені і доводи прокурора про необґрунтованість постановленого вироку. Так, колегія суддів на порушення вимог зазначеного вище процесуального закону обмежилася перерахуванням доказів, які, на її думку, підтверджують невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, не проаналізувавши і не перевіривши їх належним чином.

За таких обставин колегія суддів, погоджуючись частково з доводами касаційної скарги, вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції не може бути визнана законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді справи суду необхідно ретельно перевірити зібрані у справі докази, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку, з використанням в разі потреби процесуального права на проведення судового слідства, перевірити доводи апеляцій ОСОБА_1 і прокурора, а також касаційної скарги заступника прокурора Черкаської області й з урахуванням усіх обставин справи прийняти належне рішення та викласти його у відповідному процесуальному документі згідно з вимогами закону.