Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі

головуючого Орлянської В.І.

суддів Франтовської Т.І., Суржка А.В.,

за участю прокурора Голюги В.В.

розглянула в судовому засіданні 11 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2012 року щодо ОСОБА_1

Вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2012 року засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

за ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді штрафу в доход держави в розмірі 850 грн., з позбавленням права займати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік. На підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 8 липня 2011 року ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання.

В апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.

ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він 8 квітня 2008 року, 13 червня 2008 року та 12 січня 2009 року, працюючи на посаді ректора вищого навчального приватного закладу «Дніпропетровський гуманітарний університет», розташованому за адресою: пр-т. Гагаріна, 26 в м. Дніпропетровську, в своєму службовому кабінеті, з метою проведення акредитаційної експертизи можливості надання послуг в освітній діяльності і видачі сертифікату акредитації ІІ рівня за фахом правознавство, на підтвердження належного рівня кількісного та якісного складу науково-педагогічного персоналу університету власноручно склав та засвідчив печаткою вищого навчального приватного закладу «Дніпропетровський гуманітарний університет» заяви та доповнення до них, які містили завідомо неправдиві відомості відносно того, що у даному вищому навчальному закладі «Дніпропетровський гуманітарний університет» працювали на постійній основі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які в цей час працювали в Дніпропетровському Державному університеті внутрішніх справ, а у вищому навчальному приватному закладі «Дніпропетровський гуманітарний університет» не числилися і не працювали.

В касаційній скарзі заступник прокурора Дніпропетровської області, не оскаржуючи правильність кваліфікації та доведеність вини засудженого у вчиненні інкримінованого злочину, вважає, що вирок суду щодо ОСОБА_1, яким його звільнено від призначеного покарання підлягає скасуванню в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Вказує, що суд повинен був звільнити засудженого від кримінальної відповідальності, а не від призначеного покарання. Просить вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу щодо нього закрити на підставі п. 4 ст. 6 КПК України, п. «г» ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 8 липня 2011 року та звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Голюги В.В., яка підтримала касаційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 366 КК України в касаційній скарзі не оскаржується.

Разом з тим, доводи прокурора у касаційній скарзі про те, що суд на підставі акту амністії повинен був звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі, є обґрунтованими.

Згідно статті 6 Закону України «Про амністію у 2011 році», звільненню від кримінальної відповідальності підлягають особи, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом.

Тому, дійшовши висновку, що дії ОСОБА_1 підпадають під дію Закону України «Про амністію у 2011 році» (3680-17) , зокрема, п. "г" ст. 1 цього закону, оскільки він на день набрання чинності цим законом досяг 60-річного віку, суд мав не постановляти обвинувальний вирок із призначенням покарання та звільненням від його відбування на підставі акту амністії, а закрити справу в порядку ст. 248 КПК України та звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.

Враховуючи наведене, вирок суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.

Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати.

На підставі пункту «г» ст. 1 та ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році» звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а провадження у справі закрити.