Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мороза М.А.,

суддів: Чуйко О.Г., Дембовського С.Г.,

за участю прокурора Опанасюка О.В., -

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 11 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 21 березня 2012 року щодо ОСОБА_1

Вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 16 лютого 2011 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 4 ст. 152 КК України на 10 років позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 21 березня 2012 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено та призначено йому покарання за ч. 4 ст. 152 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, 6 років позбавлення волі.

У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 20 серпня 2010 року приблизно о 20 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у с. Велика Киріївка Вінницької обл., вчинив зґвалтування малолітньої ОСОБА_2 із застосуванням фізичного насильства.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Вважає, що апеляційним судом безпідставно при призначенні покарання засудженому було застосовано ст. 69 КК України, оскільки не було враховано ту обставину, що засуджений вчинив особливо тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння, свою вину не визнав, а думка батьків потерпілої не може бути обставиною, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину. Вважає, що переконливих мотивів призначення покарання ОСОБА_1 із застосуванням ст. 69 КК України в ухвалі не наведено.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1, а також правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи прокурора у касаційній скарзі про немотивоване застосування до засудженого положень ст. 69 КК України є безпідставними, оскільки суд апеляційної інстанції, при вирішенні питання про застосування ст. 69 КК України до ОСОБА_1, у судовому рішенні навів декілька обставин, що пом`якшують покарання останнього і які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину.

Доводи прокурора про м'якість призначеного засудженому покарання колегія суддів вважає такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Покарання ОСОБА_1 призначено з урахуванням всіх обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого ним злочину та даних про його особу.

Так, як було встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 вчинив злочин у неповнолітньому віці, останній має незначний життєвий досвід, виховувався без батька, характеризується виключно позитивно.

Дані обставини були визнані пом`якшуючими покарання та такими, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину.

Крім того, судом вірно враховано ту обставину, що засуджений щиро розкаявся у вчиненні злочину, батьки потерпілої звернулись із заявою про пом'якшення ОСОБА_1 міри покарання, оскільки для потерпілої тяжких наслідків не настало, будь-яких претензій до нього вони не мають. Також із заявою про пом'якшення міри покарання ОСОБА_1 звернулись жителі с. Велика Киріївка, мешканцем якого є засуджений.

Тому доводи прокурора про те, що зазначені вище обставини та дані про особу засудженого ОСОБА_1 не є достатніми для призначення йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування судових рішень по справі, не виявлено.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 21 березня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.