Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М. М.,суддів Наставного В. В., Слинька С. С.,за участю прокурора Саленка І. В. розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 жовтня 2012 року справу за касаційною скаргою захисника засудженої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 07 березня 2012 року.

Вказаним вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, таку, що не має судимості,

засуджено до покарання у виді штрафу: за ч. 1 ст. 204 КК України -

у розмірі 9000 грн з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення, за ч. 2 ст. 216 КК України -

у розмірі 8500 грн з конфіскацією товарів, промаркованих підробленими акцизними марками.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 9000 грн з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для виготовлення, а також з конфіскацією товарів, промаркованих підробленими акцизними марками.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винною та засуджено за те, що вона протягом березня 2010 року - січня 2011 року та вересня - жовтня 2011 року у м. Вашківцях Вижницького району Чернівецької області незаконно придбала і зберігала з метою збуту підакцизні товари, а також збувала незаконно виготовлені алкогольні напої, незаконно використовувала і збувала підроблені марки акцизного збору.

Так, ОСОБА_5, не будучи зареєстрованим суб'єктом підприємницької діяльності та не маючи ліцензії на право здійснення торгівлі алкогольними напоями, на ринку у м. Вашківцях протягом вказаних періодів придбала спирт у кількості 1600 л та підроблені марки акцизного збору у кількості 49 170 штук. Придбані спирт та марки акцизного збору ОСОБА_5 з метою збуту зберігала на територіях власного господарства та господарства сина, розташованих по АДРЕСА_1. Крім того, ОСОБА_5 у ці періоди часу, знаходячись на території господарства свого сина по АДРЕСА_1, з порушенням технології виробництва виготовляла алкогольні напої, які в подальшому, розливши у скляні пляшки різної ємкості, незаконно зберігала та реалізовувала.

У касаційній скарзі захисник просить змінити вирок районного суду в частині вирішення долі речових доказів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, а касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 та правильність кваліфікації дій останньої за ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 216 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які би перешкодили чи могли перешкодити суду повно й усебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований та справедливий вирок,

у справі не встановлено.

Як убачається з матеріалів справи, 27 січня 2011 року під час огляду господарств ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було виявлено і вилучено незаконно виготовлені алкогольні напої, підроблені марки акцизного збору України, сім пластмасових бочок синього кольору зі вмістом 200 л спирту кожна, одна пластмасова бочка зі вмістом 50 л та інше (т. 2, а. с. 122-123). Вказані передмети постановою від 25 лютого 2011 року були приєднані до справи в якості речових доказів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 81 КПК України питання про речові докази вирішуються вироком, ухвалою чи постановою суду або постановою органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи, при цьому знаряддя злочину, що належать обвинуваченому, конфіскуються.

Оскільки матеріали справи не містять документів, які би підтверджували належність вилученого етилового спирту

ОСОБА_7 і, як убачається з товарно-транспортних накладних, на які посилається захисник як на докази неправильного вирішення долі речових доказів, отримувачем товару (етилового спирту) зазначено ОСОБА_5, то доводи захисника про те, що вказаний речовий доказ на праві власності належить ОСОБА_7 є безпідставними.

Таким чином, суд, постановлюючи вирок, при вирішенні питання щодо речових доказів у справі правильно застосував положення ст. 81 КПК України, конфіскувавши знаряддя злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, у вчиненні якого визнано винною ОСОБА_5

За таких обставин вирок районного суду, постановлений щодо ОСОБА_5, є законним та обгрунтованим і колегія суддів не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від

07 березня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника- без задоволення.