5-4263км12 Про таємне викрадення чужого майна, скоєне неодноразово за попередньою змовою із неповнолітнім та малолітнім особами - 11.10.2012 Прийняття

головуючого Мороза М.А.,суддів Чуйко О.Г. і Дембовського С.Г.,за участю прокурора Шевченко О.О. розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Кіровоградської області на вирок Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 січня 2012 року щодо ОСОБА_5

Зазначеним вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше судимого 21.12.2010 року за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

- за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

- за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком за ч. 2 ст. 185 КК України, більш суворим покаранням, призначеним за попереднім вироком від 21 грудня 2010 року, визначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за цим вироком за ч. 3 ст. 185 КК України частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком від 21 грудня 2010 року і визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки і 3 місяці.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, щодо яких касаційні скарги не подані.

Згідно з вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за те, що він у період часу з 24 по 26 червня 2010 року, за попередньою змовою із неповнолітнім ОСОБА_11 та малолітнім ОСОБА_8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з недобудованого будинку, розташованому по АДРЕСА_1 у м. Знам'янка Кіровоградської області таємно викрали будівельні матеріали, спричинивши потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 1463 грн.

Крім того, 4 червня 2011 року ОСОБА_6, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_11, проникли до сараю та будинку по АДРЕСА_2 у м. Знам'янка Кіровоградської області, звідки таємно викрали майно ОСОБА_13, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на суму 145 грн.

У апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_6 не переглядалася.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку щодо ОСОБА_14 у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону з направленням справи на новий судовий розгляд. Своє прохання обґрунтовує тим, що суд, призначаючи ОСОБА_6 покарання за правилами

передбаченими ч. 4 ст. 70 КК України, не врахував, що попереднім вироком від 21.12.2010 року ОСОБА_6 було засуджено до позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням. У такому випадку суд не повинен був застосовувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, яке слід відбувати реально, а тому вироки слід виконувати самостійно.

У доповненні до касаційної скарги прокурор посилається на те, що суд у порушення вимог ч. 1 ст. 70 КК України не призначив засудженому покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання призначених покарань. У зв'язку з цим порушує питання про скасування вироку щодо ОСОБА_14 у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону з направленням справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 у злочинах, за які його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені наявними у ній доказами, які судом належно досліджено та правильно оцінено, і у касаційній скарзі прокурора не оспорюються.

При призначенні засудженому покарання за кожний з вчинених злочинів, відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд урахував ступінь їх тяжкості, дані про особу засудженого й пом'якшуючі покарання обставини та з урахуванням вчинення ОСОБА_6 злочину під час іспитового строку за попереднім вироком, законно призначив остаточне покарання на підставі ст. 71 КК України.

Разом із тим, при перевірці матеріалів кримінальної справи встановлено, що вироком у даній справі від 31 січня 2012 року ОСОБА_6 засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України за злочин, скоєний ним у період з 24 по 26 червня 2010 року, що був учинений до постановлення вироку від 21 грудня 2010 року у справі про засудження його за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України та на підставі ст. 75 КК України звільненого з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24.10.2003 року № 7 (v0007700-03) , відповідно до яких у випадках, коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, учинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинання, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких обставин кожний вирок виконується самостійно.

Призначення судом покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за принципом поглинення менш суворого покарання більш суворим вплинуло на правильне визначення розміру остаточного покарання за сукупністю злочинів та в подальшому і за сукупністю вироків.

За таких обставин, вирок Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 січня 2012 року щодо ОСОБА_6 не можна вважати законним, а тому він підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області задовольнити.

Вирок Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 січня 2012 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд в іншому складі суду.