Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мороза М.А.,суддів Дембовського С.Г., Чуйко О.Г.,за участю прокурора Шевченко О.О.

розглянула в судовому засіданні 11 жовтня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_6 на вирок Апеляційного суду АР Крим від 19 квітня 2012 року.

Вироком Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 17 жовтня 2011 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина

України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України на 2 роки обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців та покладенням обов'язку, передбаченого ст. 76 КК України.

Вироком Апеляційного суду АР Крим від 19 квітня 2012 року зазначений вирок скасовано в частині призначення покарання і призначено покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців та покладенням обов'язку, передбаченого п. 3 ст. 76 КК України.

ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він 8 серпня 2010 року о 20 год. 30 хв., керуючи автомобілем «Мазда-6», рухаючись в темну пору доби, при під'їзді до неврегульованого перехрестя порушив вимоги п.п. 2.3.б, 2.3.д, 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , не був належним чином уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, перед виконанням повороту наліво не переконався у безпеці цього маневру і не пропустив автомобіль «Сузукі-Свіфт» під керуванням ОСОБА_6, який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу, де допустив зіткнення з цим автомобілем. Внаслідок ДТП водій ОСОБА_6 отримав середньої тяжкості тілесне ушкодження.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 посилається на неповноту досудового і судового слідства, необґрунтоване засудження, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону. Указує, що обвинувальний висновок, крім підпису прокурора, не завірений печаткою. Зазначає, що суд безпідставно призначив йому додаткове покарання, оскільки його робота пов'язана з керуванням транспортним засобом. Просить скасувати вирок апеляційного суду та направити справу на новий апеляційний розгляд.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_6 ставить питання про скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. Посилається на безпідставне, на його думку, звільнення ОСОБА_5 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав вирок законним та обґрунтованим і просив залишити його без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як видно з вироку, при призначенні покарання ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини справи та дані про особу засудженого. Суд узяв до уваги, зокрема, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, вчинення злочину з необережності, позитивну характеристику, відсутність попередніх судимостей, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, думку прокурора про можливість застосування до ОСОБА_5 ст. 75 КК України.

Тому суд, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов до обґрунтованого висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства та звільнення його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції потерпілого ОСОБА_6 про м'якість призначеного покарання, які за своїм змістом аналогічні доводам його касаційної скарги, і не знайшов підстав для її задоволення. Разом із тим, при вирішенні питання щодо додаткового покарання апеляційний суд узяв до уваги конкретні обставини справи, відношення засудженого до скоєного, його пояснення причин дорожньо-транспортної пригоди та можливості її уникнення, і обґрунтовано позбавив його права керування транспортними засобами на певний строк, скасувавши у цій частині вирок місцевого суду та постановивши новий вирок.

Отже, підстав для скасування або зміни вироку не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19 квітня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, касаційні скарги засудженого ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_6 - без задоволення.