Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,суддів:Суржка А.В., Франтовської Т.І., за участю прокурора Сенюк В.О., розглянула в судовому засіданні 11 жовтня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь в розгляді справи судом апеляційної інстанції, на постанову Івано-Франківського міського суду від 29 листопада 2011 року про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв'язку із примиренням підсудного із потерпілим, та на ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 березня 2012 року, якою вказане судове рішення залишено без зміни.

Постановою Івано-Франківського міського суду від 29 листопада 2011 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого, що немає судимості,

за ч. 1 ст. 164 КК України звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку із примиренням підсудного із потерпілим, а кримінальну справу закрито.

Запобіжний захід у виді підписки про невиїзд скасовано.

За постановою суду, ОСОБА_5, всупереч рішенню Івано-Франківського міського суду від 26.10.2007 року, в період часу з 20.07.2007 року по 01.06.2010 рік злісно ухилявся від сплати аліментів на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_7 та дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. Заборгованість по аліментам станом на 01.06.2011 рік становила 22 500 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 березня 2012 року постанову Івано-Франківського міського суду від 29 листопада 2011 року щодо ОСОБА_5 залишено без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.

В касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування постанови міського суду та ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

При цьому, стверджує, що суд неправильно застосував ст. 46 КК України, так як потерпілими від злочинних дій ОСОБА_5 є його неповнолітні діти, а тому примирення його із ОСОБА_6 не є правовою підставою для застосування ст. 46 КК України.

Крім того, апеляційний суд, на думку прокурора, порушив вимоги ст. 377 КПК України, так як безпідставно зазначив, що ОСОБА_6 визнана потерпілою відповідно до обвинувального висновку. Прокурор вважає, що ОСОБА_6 в процесуальному порядку не була визнана потерпілою.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

При цьому, зі змісту вказаної норми не вбачається жодної прямої заборони для її застосування у разі вчинення особою злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України. Тому, суд, врахувавши, що злочин, вчинений ОСОБА_5 відноситься до злочинів невеликої тяжкості, ОСОБА_5 щиро розкаявся, повністю відшкодував заподіяні збитки, примирився з ОСОБА_6, яка є мамою дітей і на користь якої були стягнуті аліменти по рішенню Івано-Франківського міського суду від 26.10.2007 року на їх утримання і яка представляла інтереси дітей в суді, прийшов до обґрунтованого висновку про можливість звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, з чим погоджується і колегія суддів.

Аналогічні доводи прокурор зазначав і в апеляційній скарзі, які були предметом ретельної перевірки апеляційним судом, який з ними не погодився та залишив без зміни судове рішення першої інстанції. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України, є обґрунтованою та вмотивованою.

З урахуванням наведеного, фактичних обставин справи, доводів касаційної скарги прокурора, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх законними та обґрунтованими, а тому не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги прокурора.

При перевірці кримінальної справи колегією суддів не вбачається істотних порушень кримінально-процесуального закону, які є безумовною підставою для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь в розгляді справи судом апеляційної інстанції, залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського міського суду від 29 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 березня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни.