Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Григор'євої І.В.,суддів:Єленіної Ж.М., Фурика Ю.П.,за участю прокурора Сингаївської А.О.,

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 9 жовтня 2012 року матеріали справи за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 6 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 24 травня 2012 року,

Постановою старшого слідчого Каховської міжрайонної прокуратури від 30 травня 2011 року ОСОБА_5 відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо слідчого прокуратури ОСОБА_6 і працівників Новокаховського МВ УМВС України у Херсонській області у зв'язку з відсутністю у їх діях складу злочину.

Не погоджуючись із постановою старшого слідчого Каховської міжрайонної прокуратури, ОСОБА_5 оскаржив її до районного суду, який своєю постановою від 6 жовтня 2011 року залишив скаргу без задоволення.

Апеляційний суд ухвалою від 24 травня 2012 року постанову суду залишив без зміни.

У касаційній скарзі з доповненнями ОСОБА_5, посилаючись на істотні порушення судами вимог кримінально-процесуального закону, порушує питання про скасування судових рішень та направлення матеріалів дослідчої перевірки до Генеральної прокуратури України для проведення додаткової перевірки.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що скарга підлягає частковому задоволенню, судові рішення підлягають скасуванню з направленням матеріалів на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи за скаргою ОСОБА_5 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та матеріали, на підставі яких було відмовлено в її порушенні, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до вимог статей 94, 99 КПК України кримінальну справу може бути порушено тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність злочину. За відсутності підстав для порушення кримінальної справи прокурор, слідчий або суддя своєю постановою відмовляють у її порушенні.

Згідно з ст. 236-2 КПК України, розглянувши скаргу на постанову прокурора, слідчого, органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя залежно від того, чи були при відмові в порушенні справи виконані вищезазначені вимоги, або скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки, або залишає скаргу без задоволення.

Відповідно до положень статей 383 та 398 КПК України судові рішення, винесені за наслідками розгляду скарги на постанову слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи, можуть бути скасовані, якщо будуть встановлені істотні порушення кримінально-процесуального закону під час судового розгляду справи або ж невідповідність висновків суду вимогам ст. 99 КПК України, якою передбачений порядок та підстави винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.

Розглядаючи скаргу ОСОБА_5 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суд першої інстанції витребував та оглянув матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, заслухав прокурора і встановив, що підстав для задоволення скарги останнього і скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи немає.

Апеляційний суд, розглядаючи апеляцію ОСОБА_5 на постанову місцевого суду, перевірив її доводи, які за змістом аналогічні доводам касаційної скарги, і залишив апеляцію без задоволення, а постанову місцевого суду - без зміни з наведенням у своїй ухвалі мотивів такого рішення, з яким погоджується і колегія суддів. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування або зміни постановлених у даній справі судових рішень, не встановлено.

Враховуючи й те, що клопотання ОСОБА_5 про забезпечення його участі у розгляді справи в судових засіданнях першої та апеляційної інстанцій не подавав, а за законом його участь в судовому засіданні при розгляді скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи не є обов'язковою, колегія суддів не вбачає підстав для визнання доводів його скарги достатніми для скасування судових рішень з огляду на положення ст. 370 КПК України.

Наведене в касаційній скарзі ОСОБА_5 прохання про визнання постанови старшого слідчого Каховської міжрайонної прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи незаконною та її скасування не ґрунтується на законі, оскільки відповідно до вимог ст. 396 КПК України це не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 6 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 24 травня 2012 року - без зміни.