Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючої Григор'євої І.В.,

суддів: Єленіної Ж.М., Фурика Ю.П.,

за участю прокурора Вергізової Л.А.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 9 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 10 січня 2012 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, судимого:

- 23 листопада 1998 року Красноармійським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 143 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна; 28 серпня 2001 року на підставі Закону України «Про амністію» від 5 липня 2001 року №2593-ІІІ (2593-14) , звільненого від відбування покарання з випробуванням, на строк 2 роки 7 місяців 11 днів;

- 25 червня 2002 року Красноармійським районним судом Донецької області за ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України - до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна; постановою Кіровського міського суду Донецької області 15 серпня 2008 року звільненого умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 17 днів,

засуджено за: ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки; ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією 1/3 майна, належного йому на праві власності.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років шість місяців з конфіскацією 1/3 майна, належного йому на праві власності.

Вирішено питання про речові докази відповідно до ст. 81 КК України.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у незаконному зберіганні з метою збуту, збуті особливо небезпечних психотропних речовин, вчинених повторно та незаконному зберіганні психотропних речовин без мети збуту, особою, яка раніше вчиняла злочин передбачений ст. 307 КК України, які він вчинив за таких обставин.

З невстановленого слідством часу засуджений незаконно з метою збуту зберігав за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, особливо небезпечну психотропну речовину - кустарно виготовлений препарат з ефедрину, псевдоефедрину чи препарат, що їх містить (метамфітамін).

4 лютого 2011 року, близько 19-ої години 30 хвилин, за місцем свого проживання він збув за 60 грн оперативному покупцю ОСОБА_2 особливо небезпечну психотропну речовину - кустарно виготовлений препарат з ефедрину, псевдоефедрину чи препарат, що їх містить (метамфітамін), масою 1, 279 г (у перерахунку на суху речовину - 0, 034 г), вилучену у останнього о 19-ій годині 40 хвилин.

23 лютого 2011 року близько 9-ої години 15 хвилин, за місцем свого проживання ОСОБА_1 повторно збув за 60 грн оперативному покупцю ОСОБА_2 особливо небезпечну психотропну речовину - кустарно виготовлений препарат з ефедрину, псевдоефедрину чи препарат, що їх містить (метамфітамін), масою 1,559 г (у перерахунку на суху речовину -0,171 г), яку вилучено у ОСОБА_2 о 9-ій годині 20 хвилин.

Із невстановленого слідством часу до 23 лютого 2011 року засуджений, збувши 4 лютого 2011 року частину психотропної речовини, зберігав без мети збуту за місцем свого проживання у АДРЕСА_1, особливо небезпечну психотропну речовину - кустарно виготовлений препарат з ефедрину, псевдоефідрину чи препарат, що їх містить (метамфітамін), масою 5, 752 г (в перерахунок на суху речовину - 0, 774 г), що була вилучена під час обшуку у його помешканні.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 10 січня 2012 року вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі, як випливає з її змісту, засуджений ОСОБА_1 ставить питання про скасування судових рішень у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та направлення справи на новий судовий розгляд. Наголошуючи на відсутності в справі доказів його винуватості у вчиненні злочинів, стверджує про вимушеність відмови від захисника й незабезпечення права на захист, застосування до нього незаконних методів ведення слідства та не реагування на подані ним заяви про це, з боку органів прокуратури та суду. Також вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора щодо необґрунтованості касаційних вимог та законності судових рішень, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Висновок про винуватість ОСОБА_1 у злочинах, вчинених за обставин зазначених у вироку, суд першої інстанції обґрунтував сукупністю доказів, які з додержанням установленого кримінально-процесуальним законом порядку дослідив та належно оцінив у їх сукупності.

Доводи касаційної скарги, не викликають сумнівів у правильності судового рішення, й спростовуються зібраними у справі доказами.

Зокрема, показаннями свідка ОСОБА_2, який відповідно до постанови начальника Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 29 грудня 2010 року, погодженої заступником прокурора Донецької області, безпосередньо виконував роль оперативного покупця та пояснив, що 4 та 23 лютого 2011 року, придбав у ОСОБА_1 за 60 грн у його помешканні психотропну речовину, яку одразу після покупки вилучили працівники міліції.

Показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, котрі у вказані дні, були понятими під час проведення оперативної закупки та показали про аналогічні обставини купівлі ОСОБА_2 психотропної речовини.

Крім того, винуватість ОСОБА_1 у вчиненому злочині підтверджується даними, що містяться в протоколах огляду покупця, місця події, акті огляду покупця, протоколі обшуку, висновках експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, експертизи спеціальних хімічних речовин, дактилоскопічної експертизи. Законність встановлення та достовірність даних, відображених у вказаних документах засудженим не оспорюється.

Показання свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 щодо знаходження ОСОБА_1 у с. Іванівка, Межевського району, Дніпропетровської області, не спростовують збуту засудженим психотропної речовини ОСОБА_2, за викладених у вироку обставин. Показання указаних свідків оцінені судом відповідно до вимог ст. 67 КПК України у сукупності з іншими доказами.

Отже, виходячи з матеріалів справи, суд першої інстанції ретельно, повно, всебічно та в об'єктивно можливому обсязі розглянув зібрані у справі докази. Обставин, які б викликали сумніви в їх достовірності та достатності, а також доводів засудженого, висловлених на свій захист, стосовно яких суд не навів би мотивів спростування, не убачається.

За встановлених судом фактичних обставин кваліфікація дій

ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України є правильною.

У матеріалах справи, наявні протокол роз'яснення ОСОБА_1 його процесуальних прав, у тому числі права на захист, та постанова про прийняття відмови від захисника. Добровільність такої відмови належним чином засвідчена підписами двох понятих. Також, перед пред'явленням засудженому обвинувачення, за клопотанням ОСОБА_1, відповідно до статей 45, 47 КПК України, був призначений захисник - адвокат ОСОБА_9, який представляв його інтереси на досудовому слідстві та у суді першої інстанції. Відмови чи заперечень щодо участі призначеного захисника засуджений не висловлював. Тому, доводи скарги щодо порушення права на захист не ґрунтуються на матеріалах справи та є неспроможними.

Усупереч тверджень ОСОБА_1 у скарзі, його заява про застосування незаконних методів дізнання та слідства була предметом перевірки органів прокуратури. За її результатами 4 березня 2011 року, винесено постанову про відмову в порушення кримінальної справи щодо слідчого СВ Красноармійського МВ ГУМВС України та оперуповноважених СБНОН за ознаками складів злочину, передбачених статтями 162, 364, 365 КК України. Дана постанова досліджувалась судом першої інстанції, належним чином оцінена, що відображено у постановленому вироку.

Під час перевірки справи в порядку апеляційної процедури суд ретельно з'ясував всі доводи апеляції засудженого, які за змістом та суттю аналогічні тим, що зазначені в касаційній скарзі, й мотивовано відмовив в їх задоволенні, навівши аргументи, що ґрунтуються на матеріалах справи. Ухвала відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставами для зміни або скасування судових рішень не встановлено.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 10 січня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.