Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів: Марчук Н.О., Широян Т.А.,

за участю прокурора Сорокіної О.А.,

розглянула в судовому засіданні 09 жовтня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора м. Севастополя на вирок Гагарінського районного суду м. Севастополя від 03 лютого 2012 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого,

що не має судимостей,

засуджено за ч. 1 ст. 368 КК України до покарання у виді арешту на строк 2 місяці, з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 1 рік.

Ні підставі ст. 49 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1 не переглядалась.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він, працюючи на посаді державного реєстратора Гагарінської РДА м. Севастополя, будучи службовою особою, 01 лютого 2007 року отримав від ОСОБА_2 за позачергову реєстрацію його в якості суб'єкта підприємницької діяльності в якості хабара 150 доларів США, що становить 757 грн. 50 коп.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку через неправильне застосування кримінального закону та просить направити справу на новий судовий розгляд. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд неправильно перекваліфікував дії ОСОБА_1 з ч. 2 на ч. 1 ст. 368 КК України, оскільки зі сторони засудженого були вчинені дії щодо вимагання у ОСОБА_2 грошових коштів, крім того, він займав відповідальне становище.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 в отриманні хабара ґрунтуються на сукупності зібраних у справі доказів, яким суд дав відповідну оцінку.

Наведені в касаційній скарзі доводи про те, що суд безпідставно кваліфікував ці дії за більш м'яким законом, оскільки не врахував показань свідка ОСОБА_2 про вимагання у нього хабара, та залишив поза увагою відповідальне становище ОСОБА_1, що, на думку прокурора, свідчить про наявність у діях засудженого кваліфікуючих ознак, притаманних для складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України ( в редакції до 01.07.2011 року), є непереконливими.

Так, відповідно до п. 4 примітки до ст. 368 КК України вимаганням хабара визнається вимагання службовою особою хабара з погрозою вчинення або невчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть завдати шкоди правам чи законним інтересам того, хто дає хабара, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

У матеріалах справи немає об'єктивних даних про отримання ОСОБА_1 хабара шляхом вимагання. Навпаки, обставини справи свідчать про те, що засуджений отримав від ОСОБА_2 грошові кошти за видачу реєстраційних документів поза чергою, не створюючи останньому умов, за яких він був би змушений це зробити.

За таких обставин суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 368 КК України.

Колегія суддів вважає також безпідставним посилання прокурора на неврахування судом відповідального становища засудженого, оскільки вчинення злочину за такою кваліфікуючою ознакою не інкримінувалось ОСОБА_1 ні органом досудового слідства, ні прокурором.

Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу та усіх обставин справи, воно є необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

При цьому місцевий суд з дотриманням вимог статей 49, 74 КК України прийняв рішення про звільнення ОСОБА_1 від призначеного покарання.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які могли б вплинути на правильність та обґрунтованість судового рішення, не встановлено.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Гагарінського районного суду м. Севастополя від 03 лютого 2012 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.