5-4430км12 Про злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду платежів на утримання малолітньої дитини - 09.10.2012 Прийняття

розглянула в судовому засіданні 09 жовтня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Донецької області на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 03 лютого 2012 року щодо ОСОБА_1

Вироком Кіровського міського суду Донецької області від 08 листопада 2011 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, судимого останній раз вироком від 15 вересня 2009 року Кіровського міського суду Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки, засуджено за ч. 1 ст. 164 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин.

На підставі статей 71, 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднано невідбуте покарання за вироком Кіровського міського суду Донецької області від 15 вересня 2009 року та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 10 днів.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 змінено.

За ч. 1 ст. 164 КК України призначено ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 1 700 грн.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків постановлено вважати його засудженим за вироком Кіровського міського суду Донецької області від 15 вересня 2009 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки та штрафу в розмірі 1 700 грн.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 72 КК України призначені ОСОБА_1 покарання ухвалено виконувати самостійно.

У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він згідно з рішенням Кіровського міського суду Донецької області від 04 квітня 2007 року на користь ОСОБА_2 зобов'язаний виплачувати щомісячно аліменти в розмірі ј частини всіх видів заробітної плати на неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, однак у період з 29 грудня 2010 року по 10 жовтня 2011 року злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду платежів на утримання дитини, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 7 110 грн. 25 коп.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, просить направити справу на новий апеляційний розгляд. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що апеляційний суд при пом'якшенні ОСОБА_1 покарання не врахував конкретні обставини, дані про його особу, в результаті чого безпідставно призначив йому штраф. Крім того, прокурор у свій скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення ч. 4 ст. 71 КК України фактично не призначив засудженому остаточне покарання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 164 КК України в касаційному порядку прокурором не оспорюються.

Щодо доводів прокурора в частині неправильного застосування кримінального закону та невідповідності призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості злочину та особі засудженого, то колегія суддів вважає їх слушними.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд має врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, апеляційний суд послався на щире каяття засудженого, повне погашення потерпілій заборгованості по виплаті аліментів та позитивну характеристику. Однак при цьому судом не було належним чином враховано особу винного, який раніше був двічі засуджений за вчинення тяжких злочинів, конкретні обставини справи, а саме те, що він вчинив даний злочин в період іспитового строку, а також ступінь суспільної небезпеки протиправних посягань.

Крім того, апеляційний суд, змінюючи ОСОБА_1 покарання з громадських робіт на штраф, не врахував того, що засуджений не працює, та не з'ясував, чи має останній можливість сплатити штраф.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 КК України.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був раніше засуджений вироком Кіровського міського суду Донецької області від 15 вересня 2009 року на 3 роки позбавлення волі та звільнений на підставі ст. 75 КК України від відбування цього покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. Новий злочин, за який його засуджено вироком у даній справі, він вчинив у період іспитового строку.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, змінюючи вирок місцевого суду, повинен призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України. При цьому це покарання має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Апеляційний суд цих вимог закону не дотримався, остаточне покарання за сукупністю вироків у передбаченому статтями 71, 78 КК України порядку не призначив, а лише змінив попередній вирок місцевого суду.

Враховуючи наведене, зазначена ухвала апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування вимог кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно прийняти законне та обґрунтоване рішення, покарання призначити з дотриманням вимог статей 65, 71 КК України.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 03 лютого 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.