Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Щепоткіної В.В.,суддів Крещенка А.М., Матієк Т.В.,за участю прокурора Саленка І.В. розглянула в судовому засіданні у м. Києві 9 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 лютого 2012 року.

Вказаним вироком

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Російської Федерації, такого, що не має судимостей,

засуджено:

- за ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі із конфіскацією майна;

- за ч. 3 ст. 357 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_5 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання постановлено рахувати з 3 червня 2011 року.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним:

- у розбої, вчиненому 25.05.2011 року у м. Калуші за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в житло, з заподіянням потерпілій ОСОБА_7 умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень і заволодінням її коштами й майном на 49533 грн. та паспортами громадян України для виїзду за кордон;

- у розбої, скоєному 2.06.2011 року у м. Долина особою, яка раніше вчинила розбій за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в житло, з заподіянням потерпілій ОСОБА_8 умисних легких тілесних ушкоджень і заволодінням її коштами й майном на 18300 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 лютого 2012 року вказаний вирок змінено, постановлено вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 3 ст. 187 КК України з додатковим покаранням у виді конфіскації всього належного йому майна.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку та ухвали суду і направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону - ст. 69 КК України, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримку касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Твердження прокурора в касаційній скарзі про необґрунтованість застосування ст. 69 КК України при призначенні ОСОБА_5 покарання за ч.3 ст. 187 КК України, в результаті чого призначене йому покарання є надто м'яким, ґрунтуються на законі та матеріалах справи.

Згідно зі ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Як убачається з матеріалів справи, суди першої та апеляційної інстанцій не дотрималися вказаних положень закону.

Мотивуючи можливість призначення ОСОБА_5 покарання нижче від найнижчої межі, установленої санкцією ч.3 ст. 187 КК України, суд у вироку вказав, що враховує обставини, що пом'якшують покарання, якими визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, визнання вини.

Разом із тим, закон передбачає можливість призначення більш м'якого покарання за наявності декількох пом'якшуючих покарання обставин з урахуванням особи винного. При цьому пом'якшуючі обставини можуть стосуватися лише події злочину та особи винного.

Навівши ряд обставин, які, на думку суду, пом'якшують покарання, суд не мотивував у вироку, яким чином вони стосуються події злочину, пов'язаного з нападом з метою відкритого заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілих, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло та істотно знижують ступінь його тяжкості.

Наведене, а також ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_5 злочинів, передбачених ч.3 ст. 187 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими, свідчать про підвищену суспільну небезпечність його особи.

За таких обставин колегія суддів касаційного суду вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано кримінальний закон - ст. 69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_5, що потягло невідповідність призначеного йому покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.

Суд апеляційної інстанції при розгляді апеляції прокурора, аналогічної за змістом касаційної скарги, не усунув зазначених порушень, залишивши вирок без зміни, чим порушив вимоги ст. 372 КПК України.

За таких обставин судові рішення щодо ОСОБА_5 у відповідності до ст. 398 КПК України підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, при якому необхідно постановити судове рішення, яке б відповідало вимогам закону.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 лютого 2012 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.