Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С.С., суддів Литвинова О.М., Наставного В.В.,за участю прокурора Казнадзея В.В. розглянула в судовому засіданні в м. Києві 04 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Апеляційного суду Донецької області від 17 травня 2012 року.

Вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 червня 2011 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, судимого: 07 жовтня 2003 року за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки і звільненого 27 жовтня 2005 року від відбування покарання умовно-достроково на невідбутий строк один рік три місяці двадцять три дні; 12 липня 2006 року за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років і звільненого 22 вересня 2009 року від відбування покарання умовно-достроково на невідбутий строк один рік два місяці чотирнадцять днів,

засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю

2 роки та з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 2, 4 ст. 76 КК України.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні повторно 28 квітня 2011 року близько 23:40 біля будинку № 9 по вул. 60-річчя СРСР у м. Маріуполі шахрайства щодо ОСОБА_6, під час якого він заволодів мобільним телефоном потерпілого марки «Самсунг Е 1080» вартістю 205 гривень.

Апеляційного суд Донецької області вказаний вирок скасував та призначив ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 190 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на невідповідність призначеного йому покарання його особі внаслідок суворості, просить змінити вирок апеляційного суду та звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора прокурора, який вважав оскаржуваний вирок законним та обґрунтованим, а касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, викладені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного у вироку злочину підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку і досліджених судом, і це діяння правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України, що ніким не оспорюється.

Що стосується доводів засудженого про суворість призначеного йому покарання, то вони є безпідставними.

Як убачається з матеріалів справи, обираючи вид і міру покарання суд першої інстанції врахував тяжкість злочину вчиненого ОСОБА_5, те, що він у спеціалізованих закладах міста Маріуполя на обліку не перебуває, працює, за місцем проживання характеризується посередньо, провину у вчиненні злочину визнав, щиросердно розкаявся у скоєному і активно сприяв розкриттю злочину.

Однак апеляційний суд, враховуючи дані про особу ОСОБА_5, який двічі засуджувався за вчинення умисних злочинів та двічі звільнявся умовно-достроково, дійшов обґрунтованого висновку про те, що звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є безпідставним та недоцільним.

З огляду на наведене, а також того, що в матеріалах справи відсутні підстави для застосування положень ст. 75 КК України, призначене апеляційним судом ОСОБА_5 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть за собою скасування чи зміну судового рішення, у справі не встановлено. Таким чином, підстав для скасування чи зміни постановленого щодо ОСОБА_5 вироку апеляційного суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

вирок Апеляційного суду Донецької області від 17 травня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а його касаційну скаргу - без задоволення.