Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,

суддів Тельнікової І.Г., Франтовської Т.І.,

за участю прокурора Таргонія О.В.

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 4 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Піщанського районного суду Вінницької області від 29 лютого 2012 року.

Вироком Піщанського районного суду Вінницької області від 29 лютого 2012 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого

засуджено за ч. 1 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі, без позбавлення права обіймати посади, пов'язані із збереженням матеріальних цінностей; за ч. 1 ст. 366 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 1 рік обмеження волі, без позбавлення права обіймати посади, пов'язані із збереженням матеріальних цінностей.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно визначено покарання 1 рік 6 місяців обмеження волі, без позбавлення права обіймати посади, пов'язані із збереженням матеріальних цінностей.

На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він, працюючи майстром Тростянецького районного комунального лісогосподарського дочірнього підприємства ВОКСЛ «Віноблагроліс «Тростянецький Райагроліс» і одночасно лісником обходу № 6, розташованого на території Студенянської сільради Піщанського району Вінницької області, будучи посадовою та матеріально-відповідальною особою, зловживаючи службовим становищем, протягом 28 вересня - 22 жовтня 2010 року під час рубки лісу продав отримані 156 складочних метрів лісопродукції - дров'яної деревини та паливних дров ціною по 80 грн. за 1 складочний метр на загальну суму 12480 грн., які привласнив.

Крім того, ОСОБА_1 з метою приховування факту привласнення ним лісопродукції, в кінці жовтня 2010 року склав, підписав і подав до бухгалтерії рапорт руху лісопродукції за жовтень 2010 року, в якому вказав завідомо неправдиві відомості про те, що лісопродукцію в кількості 156 складочних метрів на загальну суму 12480 грн. відпустив згідно виписаних ордерів на відпуск лісопродукції 7 громадянам, в той час, як фактично вказані громадяни лісопродукцію в підприємстві не виписували, не оплачували, вказані ордери та зазначену в них лісопродукцію не одержували. До зазначеного рапорту руху лісопродукції ОСОБА_1 додав 7 ордерів, в яких проставив свої підписи за відпуск лісопродукції.

В касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотні порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, ставить питання про скасування вироку суду та закриття справи за відсутністю в його діях складу злочину. Вказує, що судом порушено вимоги ст. 334 КПК України, вирок побудований на припущеннях, не зазначено мотиви вчинення злочину, не взято до уваги, що нестачі лісопродукції не встановлено, виручені від продажу гроші ним не привласнено, а двома частинами внесено до бухгалтерії лісгоспу. Ордери на відпуск дров складено не ним, а бухгалтером ОСОБА_2, а він їх підписав.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. У цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.

Судом першої інстанції вищевикладена норма закону дотримана не була.

Досудовим слідством та судом дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 191 КК України, оскільки, як указано у вироку, він як службова та матеріально-відповідальна особа, працюючи майстром і одночасно лісником, зловживаючи службовим становищем привласнив кошти підприємства.

Суд не звернув уваги на те, що за наказами № 65 від 17.11.2009 року (а. с. 52) ОСОБА_1 працював лісником, а відповідно до наказу № 63 від 19 березня 2010 року він був переведений на посаду майстра лісу з 19.03.2010 року, тобто займав цю посаду на момент вчинення злочину. Договір про повну матеріальну відповідальність (а. с. 123) з ОСОБА_1 укладено, як з лісником. Суд не з'ясував питання, чи знаходилось в його віданні майно, у привласненні якого він обвинувачується, чи виконувались ним адміністративно-господарські або організаційно-розпорядчі обов'язки.

Крім того, встановивши, що засуджений є службовою особою, суд у вироку не вказав, у чому полягає зловживання службовим становищем, не навів мотиви вчиненого злочину, не спростував доводів засудженого про те, що нестача продукції не встановлена, всі виручені від продажу дров гроші отримані підприємством.

Не з'ясував суд за якими критеріями рапорт про рух лісопродукції за жовтень 2010 року, які складають лісники відноситься до офіційних документів.

За таких обставин, колегія суддів вважає засудження ОСОБА_1 передчасним, а вирок Піщанського районного суду Вінницької області від 29 лютого 2012 року таким, що не відповідає вимогам ст. 334 КПК України, а тому підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді справи суду належить повно і всебічно дослідити всі обставини справи, наявні докази, дати їм належну оцінку та постановити обґрунтований вирок.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого задовольнити частково.

Вирок Піщанського районного суду Вінницької області від 29 лютого 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.