Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,суддів:Тельнікової І.Г., Франтовської Т.І., за участю прокурора Таргонія О.В., розглянула в судовому засіданні 4 жовтня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_5 в інтересах засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2012 року щодо засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2011 року засуджено

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз 25.10.2006 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік, звільненого 07.08.2007 року по відбуттю строку покарання,

за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;

за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років із конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_6 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років із конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз 10.02.2004 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 5 ст. 185, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років, звільненого 11.11.2009 року по відбуттю строку покарання,

за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Вирішено долю речових доказів по справі.

За вироком суду ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнано винними та засуджено за вчинення злочинів при наступних обставин.

31 травня 2010 року приблизно о 20 годині ОСОБА_6, реалізуючи свій злочинний умисел, який виник під час словесного конфлікту з раніше знайомим йому ОСОБА_8, відкрито викрав у останнього мобільний телефон «Соні Еріксон К 5501», вартістю 470 грн з сім-карткою, вартістю 20 грн та з коштами на рахунку в розмірі 30 грн., вихопивши його ривком з руки ОСОБА_8

На вимогу ОСОБА_8 повернути мобільний телефон, ОСОБА_6, взявши зі столу виделку, застосував до нього насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого і яке виразилось у завданні удару ОСОБА_8 колючою частини виделки в праву щоку, спричинивши останньому фізичну біль.

Подолавши опір потерпілого, ОСОБА_6, продовжуючи свою злочинну діяльність, пройшов до житлової кімнати квартири ОСОБА_8, де відкрито викрав з тумби належний потерпілому гаманець з грошовими коштами в сумі 400 грн. Викраденим майном ОСОБА_6 розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 920 грн.

Крім того, 27 липня 2010 року приблизно об 11 годині 20 хвилин ОСОБА_6 та ОСОБА_7, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення нападу на потерпілого ОСОБА_10 з метою заволодіння майном останнього, прийшли за місцем проживання ОСОБА_10 за адресою АДРЕСА_1, де їм відчинила двері ОСОБА_11 ОСОБА_6 шляхом вільного доступу проник до приміщення квартири, а ОСОБА_7 залишився стояти на вході в квартиру. ОСОБА_6 зайшов на кухню, де знаходився потерпілий ОСОБА_10 і за попередньою змовою із ОСОБА_7 з метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_10, погрожуючи застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого і яке виразилось у нанесенні тілесних ушкоджень невизначеного характеру кухонним ножем, який він взяв зі столу, вчинив напад на потерпілого ОСОБА_10 та почав вимагати у нього грошу в сумі 1400 грн, які потерпілий тримав у руці. В цей час ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_6 також зайшов до приміщення квартири і своєю присутністю пригнічував волю потерпілого до опору.

Заволодівши вказаними коштами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 1400 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2012 року вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2011 року залишено без зміни, а апеляції захисника ОСОБА_5 в інтересах засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - без задоволення.

В касаційних скаргах захисник ОСОБА_5 в інтересах засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 порушує питання про скасування судових рішень та направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

При цьому, вважає, що вирок суду ґрунтується на суперечливих показаннях свідків. А доводи засуджених про їх непричетність належним чином не були перевірені та спростовані.

Засуджений ОСОБА_6 підтримує касаційну скаргу свого захисника в повному обсязі, про що повідомив суд касаційної інстанції в своїх доповненнях.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційних скарг захисника в інтересах засуджених та просив судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Відповідно до вимог ст. 395 КПК України, касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.

У касаційній скарзі захисник в інтересах засуджених, по суті, порушує питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та однобічністю і неповнотою досудового і судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанцій, та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції.

Разом з тим, перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні зазначених у вироку злочинів підтверджується сукупністю достатніх, допустимих та відносних доказів, зібраних у встановленому законом порядку і досліджених судом, яким дана належна оцінка, зокрема, вина ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України підтверджується даними показань потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_11, показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, даними протоколів заяв ОСОБА_11, ОСОБА_10 про факт злочину, протоколу огляду місця події від 28.07.2010 року, протоколу відтворення обстановки та обставин події від 05.08.2010 року, ілюстрованими таблицями до протоколів, з участю потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_10, даними протоколу очних ставок ОСОБА_6 - ОСОБА_11, ОСОБА_6 - ОСОБА_10, ОСОБА_7 - ОСОБА_10, ОСОБА_13 - ОСОБА_14, ОСОБА_13 - ОСОБА_6, ОСОБА_13 - ОСОБА_7, ОСОБА_13 - ОСОБА_10; речовими доказами по справі; даними висновку експерта № 304 від 16.08.2010 року; даними протоколів відтворення обстановки та обставин події від 16.08.2010 року за участю обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ілюстрованими таблицями до них; даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 01.06.2011 року з участю свідка ОСОБА_13; вина ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України підтверджується даними показань потерпілого ОСОБА_8, свідка ОСОБА_15, даними протоколу заяви ОСОБА_8 про злочин; протоколу огляду місця події від 01.06.2010 року; даними довідок вартості мобільного телефону «Соні Еріксон К 5501» та вартості картки оператора мобільного зв'язку «МТС»; даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 18.09.2010 року та ілюстрованою таблицею до нього за участю потерпілого ОСОБА_8, іншими матеріалами кримінальної справи.

При цьому, на думку колегії суддів, в процесі досудового та судового слідства по справі істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б могли вплинути на вирішення питання про винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_7 або правильність застосування кримінального закону, не допущено.

За встановлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_7 - за ч. 3 ст. 187 КК України кваліфіковані правильно. Підстав для сумніву в її правильності колегія суддів не вбачає.

Покарання призначено ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідно до вимог ст. 65 КК України, з врахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, осіб винних та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання; є необхідним й достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Аналогічні касаційній скарзі доводи захисника в інтересах засуджених були предметом ретельної перевірки суду апеляційної інстанції, який з ними не погодився та залишив апеляції захисника в інтересах засуджених без задоволення, а вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - без зміни. Усі наведені в апеляції доводи належним чином перевірено й спростовано.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Порушень кримінально-процесуального закону, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість судових рішень, колегією суддів не встановлено.

А тому, перевіривши матеріали кримінальної справи в межах касаційних вимог, колегія суддів вважає непереконливою касаційну скаргу захисника в інтересах засудженого та не вбачає підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2012 року щодо засудженого за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України ОСОБА_6 та засудженого за ч. 3 ст. 187 КК України ОСОБА_7 залишити без зміни.