Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,суддів:Тельнікової І.Г.. Франтовської Т.І., за участю прокурора Гошовської Ю.М.,представника цивільного позивача Макарчук В.І., розглянула в судовому засіданні 4 жовтня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 28 березня 2012 року щодо засудженого ОСОБА_6

Вироком Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2011 року

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого, що не має судимостей,

засуджено за ч. 3 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки та покладено обов'язки, передбачені пунктами 3-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь КНДІСЕ судові витрати за проведення автотоварознавчої експертизи - 2 907 грн 00 коп.

Цивільний позов ВАТ «Ветропарк» «Гостомельський склозавод» залишено без розгляду.

За вироком суду ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що він 24.03.2007 року приблизно о 1 годині, працюючи охоронцем ВАТ «Ветропак» «Гостомельський склозавод» та знаходячись поза службою на території охоронюваного об'єкту за адресою площа Рекунова, 2 смт Гостомель Київської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, незаконно заволодів на автостоянці автомобілем «Тойота Кемрі», д.н.з. НОМЕР_1, який перебував на балансі ВАТ «Ветропак» «Гостомельський склозавод».

Проїжджаючи по вул. Леніна в смт Гостомель Київської області не впорався з керуванням та внаслідок недбалої експлуатації автомобіля спричинив його пошкодження на загальну суму 65 382,01 грн, заподіявши ВАТ «Ветропак «Гостомельський склозавод» велику матеріальну шкоду.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 28 березня 2012 року вирок Ірпінського міського суду від 23 грудня 2011 року залишено без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.

В касаційній скарзі прокурор, не оскаржуючи винність ОСОБА_6 та правильність кваліфікації його дій, порушує питання про скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд, у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону - ст.ст. 69, 75 КК України, та невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєного злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.

Зазначає, що суд не врахував, що злочин ОСОБА_6 вчинив 24.03.2007 року, проте протягом чотирьох років не відшкодував завдану його злочинними діями шкоду, не розкаявся у вчиненому, ніде не працює.

Вважає прокурор, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України, так як не надано відповіді на всі доводи апеляції прокурора.

В запереченнях на касаційну скаргу засуджений ОСОБА_6 вважає, що призначене йому судом покарання є справедливим, достатнім для його виправлення, а тому просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу частково та просив ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на апеляційний розгляд, думку представника цивільного позивача - Макарчук В.І., який зазначив, що заподіяна злочином шкода відшкодована, а тому просив суд прийняти рішення на власний розсуд; перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного у вироку злочину відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі доказах, які досліджувалися судом, що у касаційній скарзі не оспорюється, як і кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 289 КК України.

Що стосується доводів касаційної скарги прокурора про призначення засудженому із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України надто м'якого покарання, то вони є безпідставними.

Так, відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 69 КК України за наявності обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частин статті) Особливої частини КК України (2341-14) .

А, ст. 75 КК України передбачено звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, якщо суд, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване.

Як вбачається з матеріалів справи, при призначенні ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 69 КК України та звільненні від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, який за місцем проживання характеризується посередньо, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, на утриманні має непрацездатну матір, яка є інвалідом ІІІ групи, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття та вчинення злочину вперше, обставину, яка обтяжує його покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, та обґрунтовано прийшов до висновку про можливість призначення ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 69 КК України та можливості його звільнення від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Аналогічні доводи щодо невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі ОСОБА_6 внаслідок м'якості були предметом ретельної перевірки суду апеляційної інстанції, який з ними не погодився та залишив вирок суду першої інстанції без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення. При цьому, суд апеляційної інстанції належним чином надав відповідь на доводи апеляції прокурора, в тому числі, про те, що ВАТ «Ветропак» «Гостомельський завод» не пред'являло будь-яких матеріальних претензій ОСОБА_6, цивільний позов просили залишити без розгляду.

Ухвала апеляційного суду є законною та вмотивовано, відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

З урахуванням наведеного, фактичних обставин справи, доводів касаційної скарги прокурора, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 69 КК України та звільненням від його відбуванням з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, відповідає вимогам ст. 65 КК України, воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги прокурора.

При перевірці матеріалів кримінальної справи колегія суддів не вбачає істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які є безумовною підставою для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.

Вирок Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 28 березня 2012 року щодо засудженого ОСОБА_6 залишити без зміни.