Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С.С.,

суддів Литвинова О.М., Наставного В.В.,

за участю прокурора Сингаївської А.О.,

розглянула в судовому засіданні 04 жовтня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 березня 2012 року щодо нього.

Вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2011 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше судимого, останній раз 25.12.2008 року вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області за ст. 185 ч.2, ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,

засуджено:

за ст. 185 ч.3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;

за ст. 395 КК України до покарання у виді арешту на 5 місяців.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

У строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 на підставі ст. 72 КК України зараховане попереднє ув'язнення і строк відбуття покарання вказано рахувати з 30 липня 2011 року.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

В ніч на 28 квітня 2011 року близько 02 години ОСОБА_1 проник в середину магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що в АДРЕСА_1 звідки повторно, таємно викрав тютюнові вироби, вино, чай та інший товар на загальну суму 2366, 45 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_2 шкоди на вказану суму.

30 квітня 2011 року близько 02 години ОСОБА_1 проник в середину магазину, який належить товариству «Родина», що в с. Нижнів Тлумацького району Івано-Франківської області, звідки повторно, таємно викрав товар на загальну суму 3943,00 грн., чим завдав зазначеному товариству шкоди на вказану суму.

10 травня 2011 року близько 02 години ОСОБА_1, проник в середину магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3», що в АДРЕСА_2, звідки повторно, таємно викрав товар на загальну суму 282,50 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_3 шкоди на вказану суму.

20 травня 2011 року близько 01 години ОСОБА_1 проник в середину магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4», що в АДРЕСА_3, звідки повторно, таємно викрав гроші та товар на загальну суму 7319,58 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_4 шкоди на вказану суму.

27 травня 2011 року близько 02 години ОСОБА_1 проник в середину магазину «Олешівське споживче товариство», що в с. Олешів Тлумацького району Івано-Франківської області, звідки повторно, таємно викрав товар на загальну суму 7130 грн., чим завдав зазначеному товариству шкоди на вказану суму.

31 травня 2011 року близько 02 години ОСОБА_1 проник в середину магазину «ІНФОРМАЦІЯ_5», що в АДРЕСА_3, звідки повторно, таємно викрав гроші та товар на загальну суму 6908 грн., чим завдав потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 шкоди на вказану суму.

09 червня 2011 року близько 24 години ОСОБА_1 проник в середину магазину ГВП «ІНФОРМАЦІЯ_6», що в АДРЕСА_4 звідки повторно, таємно викрав товар на загальну суму 1528,50 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_7 шкоди на вказану суму.

10 червня 2011 року близько 04 години ОСОБА_1 проник в середину приміщення ГПВ буфет «ІНФОРМАЦІЯ_7», що по АДРЕСА_5, звідки повторно, таємно викрав товар на загальну суму 4075 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_8 шкоди на вказану суму.

16 червня 2011 року близько 01 години ОСОБА_1 проник в середину приміщення ГПВ буфет «ІНФОРМАЦІЯ_7», що по АДРЕСА_5, звідки повторно, таємно викрав товар на загальну суму 3503,50 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_8 шкоди на вказану суму.

01 липня 2011 року вночі ОСОБА_1 проник в середину магазину «ІНФОРМАЦІЯ_8», що в АДРЕСА_6, звідки повторно, таємно викрав гроші та товар на загальну суму 3171,95 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_9 шкоди на вказану суму.

08 липня 2011 року близько 01 години ОСОБА_1 проник в середину магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що в АДРЕСА_7, звідки повторно, таємно викрав майно на загальну суму 3381,50 грн. та 150 грн., чим завдав потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 шкоди на вказані суми відповідно.

25 липня 2011 року близько 01 години ОСОБА_1 проник в середину магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що в АДРЕСА_8, звідки повторно, таємно викрав товар на загальну суму 13544,50 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_12 шкоди на вказану суму.

Крім того, 13 квітня 2011 року постановою Шевченківського районного суду міста Львова ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд терміном на 2 роки із застосуванням обмежень, пов'язаних із забороною виходу з будинку(квартири) з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., а також зобов'язанням з'явитись в органи внутрішніх справ за місцем свого проживання для реєстрації. 26 квітня 2011 року начальником Личаківської ВК № 30 у Львівській області Бринзою А.В. ОСОБА_1 було оголошено постанову про встановлення адміністративного нагляду і роз'яснено обмеження, які були встановлені йому судом в зв'язку з цим. Так, ОСОБА_1 повинен був не пізніше 29 квітня 2011 року з'явитись в Тлумацький РВ УМВС Івано-Франківської області для реєстрації. Незважаючи на це, з метою ухилення від адміністративного нагляду, без поважних причин у визначений строк до місця проживання умисно не прибув, в Тлумацькому РВ не зареєструвався і свідомо ухилявся від явки в органи внутрішніх справ та вчинив ряд умисних злочинів на території Івано-Франківської області.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 березня 2012 року вказаний вирок щодо ОСОБА_1 залишено без змін, а апеляцію засудженого - без задоволення.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вказує на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та його особі внаслідок суворості, зазначаючи, що судами не враховано обставини, що пом'якшують його покарання, - щире розкаяння у вчиненому та сприяння розкриттю злочину, відсутність родичів та підтримки з їх боку, засуджений просить судові рішення в частині призначення йому покарання змінити і призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про заперечення проти касаційної скарги та законність і обґрунтованість призначеного покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Обґрунтованість засудження ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ст.ст. 185 ч.3, 395 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та його особі внаслідок суворості не відповідають фактичним обставинам справи та не спростовують висновки суду першої інстанції щодо призначеного йому покарання.

При призначені ОСОБА_1 покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставини, що пом'якшують покарання.

Так, суд першої інстанції врахував, що один із злочинів, у вчинені яких ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено, є тяжким. Враховано судом і дані про особу засудженого, який раніше судимий, за місцем проживання та попереднього відбуття покарання характеризується негативно та обставини, що пом'якшують покарання, - визнання своєї вини, розкаяння у вчиненому, сприяння розкриттю злочину.

Врахувавши, всі зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано призначив засудженому покарання в межах ближче до мінімальної межі санкції статті 185 ч.3 КК України та в межах санкції ст. 395 КК України, а остаточне покарання за сукупністю злочинів обґрунтовано призначив на підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та прийняте рішення судом належним чином мотивував. Підстав для призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України за матеріалами справи судова колегія не вбачає.

Отже, покарання засудженому призначено судом першої інстанції відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, призначене йому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

При розгляді апеляції засудженого суд апеляційної інстанції її доводи перевірив і своє рішення належним чином мотивував. Ухвала апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги і зміни вироку та ухвали відносно ОСОБА_1 не знаходить.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не виявлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

вирок Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 березня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.