Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
іменем україни
( Додатково див. вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва (rs21902489) )
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І.,суддів:Тельнікової І.Г., Франтовської Т.І.,за участю прокурора Матюшевої О.В., розглянула в судовому засіданні 4 жовтня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Апеляційного суду Миколаївської області від 21 червня 2012 року щодо нього.
Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 березня 2011 року засуджено
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимостей,
за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.
Постановлено стягнути з ОСОБА_5 в рахунок відшкодування майнової шкоди на користь ОСОБА_6 4 012,92 грн, ОСОБА_7 - 668,82 грн, ОСОБА_8 - 1245,2 грн.
Вироком Апеляційного суду Миколаївської області від 21 червня 2012 року апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи, задоволено частково, а апеляцію засудженого ОСОБА_5 - залишено без задоволення.
Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 березня 2012 року відносно ОСОБА_5 скасовано в частині кваліфікації його дій та призначення покарання. ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 186 КК України та ч. 2 ст. 186 КК України та призначено йому покарання за ч. 1 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки, за ч. 2 ст. 186 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців. Запобіжний захід залишено без зміни - тримання під вартою. В решті вирок районного суду залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що 07.06.2011 року у під'їзді будинку № 30-а по вул. Молодогвардійській в м. Миколаєві відкрито зірвав з шиї ОСОБА_6 золоті ланцюжок з підвіскою, спричинивши останній майнову шкоду в розмірі 4 012,92 грн.
У цей же день ОСОБА_5 повторно, умисно, на перехресті вулиць 7-ої Слобідської та Скороходова в м. Миколаєві відкрито зірвав з шиї ОСОБА_7 золотий ланцюжок, спричинивши потерпілій майнову шкоду в розмірі 668,82 грн.
05.07.2011 року ОСОБА_5 у під'їзді будинку № 35-а по вул. Південній в м. Миколаєві повторно, умисно, відкрито зірвав з шиї ОСОБА_8 золоті ланцюжок з підвіскою, заподіявши останній майнову шкоду в розмірі 1 245,2 грн.
Викраденим майном ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд.
27.07.2012 року ОСОБА_5 у під'їзді будинку № 45 по вул. Південній в м. Миколаєві, повторно, умисно, відкрито зірвав з шиї ОСОБА_9 золоті ланцюжок з підвіскою, спричинивши потерпілій майнову шкоду в розмірі 880,84 грн.
З місця вчинення злочину ОСОБА_5 зник, маючи реальну можливість розпорядитись викраденим, але був затриманий працівниками міліції.
В касаційній скарзі засуджений порушує питання про зміну вироку апеляційного суду у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та його особі внаслідок суворості.
При цьому, вважає, що суд належним чином не врахував, що він визнав свою вини у вчинених ним злочинах та щиро розкаявся, раніше не судимий, має постійне місце проживання, хворіє туберкульозом, гіпертонією, хронічним бронхітом.
Крім того, засуджений стверджує, що не вчиняв злочину по відношенні до громадянки ОСОБА_7, його доводи з цього приводу не були перевірені апеляційним судом.
Також зазначає, що при затримані він був побитий працівниками районного відділу міліції, в результаті чого отримав тілесні ушкодження, про що вказував у апеляційній скарзі, але ця інстанція не звернула уваги на його доводи; крім того, слідчим, всупереч вимогам ст. 21 КПК України, було відмовлено в призначені йому захисника.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого та просив судові рішення залишити без зміни; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу засудженого слід частково задовольнити, вирок апеляційного суду скасувати, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 398 КПК України, при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 370- 372 КПК України. Відповідно до змісту зазначеної норми закону підставами для зміни або скасування судових рішень в касаційному порядку є лише істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.
А згідно п. 3 ч. 2 ст. 370 КПК України вирок в усякому разі належить скасувати, якщо порушено право обвинуваченого на захист.
Крім того, зі змісту ч. 2 ст. 377 КПК України вбачається, що при залишенні апеляції без задоволення в судовому рішенні мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.
Як вбачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_5, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляцію, в якій, поміж іншого, заявляв про те, що в ході досудового слідства його не однократно били працівники міліції, внаслідок чого йому було заподіяно тілесних ушкоджень, які були зафіксовані тюремним лікарем; 22 серпня з цього приводу він направляв заяву прокурору, однак відповіді так і не отримав. (а. с. 181).
Апеляційний суд за результатами перегляду кримінальної справи щодо ОСОБА_5 скасував вирок районного суду в частині кваліфікації дій засудженого та призначення покарання. При цьому, залишивши апеляцію ОСОБА_5 без задоволення, жодним чином не відреагував на доводи засудженого про порушення його права на захист та застосування до нього працівниками міліції недозволених методів слідства, не перевірив їх та не зробив з цього приводу своїх висновків.
Таким чином, це порушення вимог кримінально-процесуального закону є безумовною підставою для скасування рішення апеляційної інстанції та направлення справи на новий апеляційний розгляд. Тому в цій частині апеляція засудженого підлягає задоволенню.
При новому апеляційному розгляді справи суду слід врахувати зазначене, ретельно перевірити інші доводи касаційної скарги засудженого та прийняти законне й обґрунтоване рішення по справі.
Керуючись статтями 395, 396, 398 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду Миколаївської області від 21 червня 2012 року щодо засудженого за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд.
СУДДІ:
В.І. Орлянська
І.Г. Тельнікова
Т.І. Франтовська