5-4626км12 Про заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, із застосуванням підробки документів - 04.10.2012 Прийняття

головуючого Слинька С.С.,суддів Литвинова О.М., Наставного В.В., за участю прокурора Сингаївської А.О., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 04 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, - ОСОБА_5 на вирок Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 10 січня 2012 року відносно ОСОБА_6

Вироком Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 вересня 2011 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, який не має судимості,

за ст. 190 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік;

за ст. 190 ч.3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

за ст. 190 ч.4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна;

за ст. 358 ч.1 КК України до покарання у виді арешту на 4 місяці;

за ст. 358 ч.3 КК України до покарання у виді арешту на 5 місяців.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України остаточне покарання ОСОБА_6 за сукупністю злочинів призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за скоєння злочинів за наступних обставин.

Приблизно в травні 2008 року до ОСОБА_6, як до особи, яка має офіційне відношення до оформлення земельних ділянок, звернулась ОСОБА_7 з проханням оформити земельну ділянку під будівництво та обслуговування гаража за адресою: АДРЕСА_1, орієнтовною загальною площею 0,088 га на ім'я її племінниці ОСОБА_8

ОСОБА_6, діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, пояснив ОСОБА_7 завідомо неправдиві відомості про те, що він є співробітником Ялтинського управління земельних ресурсів і в короткий строк зможе отримати необхідні дозвільні документи та надати державний акт на цю земельну ділянку, при цьому повідомив, що таке оформлення буде коштувати близько 5000 доларів США. Довіряючи ОСОБА_6, помилково будучи упевненою в добросовісності його намірів і дій, ОСОБА_7 погодилась. Реалізуючи звій злочинний умисел, ОСОБА_6 під привидом необхідності оформлення документації на вказану вище земельну ділянку отримував від ОСОБА_7 в період з травня 2008 року по листопад 2009 року грошові кошти на загальну суму 4500 доларів США і 11000 гривень. Отримуючи грошові кошти, з метою введення в оману, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 неправдиві відомості про те, що документи ним вже реально підготовлені.

Переконуючи ОСОБА_7 в своїх законних намірах, 20 липня 2008 року ОСОБА_6 за допомогою комп'ютерної техніки виготовив підроблений документ - договір про надання послуг по оформленню документів для відводу земельної ділянки ОСОБА_8, в який вніс завідомо неправдиві відомості, про те, що він діє як генеральний директор ТОВ «Меркурій» та договір має номер № 78/08, дату 20.07.2008 року, поставив печатку вказаного товариства і його розрахунковий рахунок.

ОСОБА_6, продовжуючи свої протиправні дії, 20 липня 2010 року підготовлений та виготовлений ним договір про надання послуг на зупинці громадського транспорту маршрутного таксі № 47 по вул. К.Маркса, м. Ялти надав ОСОБА_7, яка його підписала та передала ОСОБА_6 1000 доларів США в якості попередньої оплати праці співробітників ТОВ «Меркурій» по оформленню документів на вищевказану земельну ділянку.

Заволодівши грошовими коштами ОСОБА_7, ОСОБА_6 свого зобов'язання згідно домовленості не виконав, жодних дій по оформленню документації не вчинив, а отриманими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_7 значної матеріальної шкоди на суму 4500 доларів США, що згідно курсу національного банку України складає 22725 гривень та 11000 гривень, а всього на загальну суму 33 725 гривень.

В період часу з грудня 2008 року по грудень 2009 року ОСОБА_6 повторно, умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману за проханням ОСОБА_7, ввівши останню в оману, переконав її в тому, що в найкоротший строк допоможе отримати їй державний акт на право власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 орієнтовною загальною площею 0,01 га для будівництва та обслуговування гаража на ім'я її співмешканця ОСОБА_9, заволодів грошовими коштами ОСОБА_7 в сумі 20850 гривень, чим спричинив їй матеріальної шкоди на вказану суму.

28 та 29 вересня 2009 року ОСОБА_6 повторно, умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману за проханням ОСОБА_10, ввівши останнього в оману, попередньо переконавши ОСОБА_10 в тому, що він є особою, яка офіційно займається оформленням документів щодо земельних ділянок, та в тому, що в найкоротший строк допоможе розділити земельну ділянку по АДРЕСА_3 загальною площею 0,04 га, на дві рівні половини та надати відповідні державні акти на право власності, заволодів грошовими коштами останнього в сумі 2500 доларів США, що згідно курсу національного банку України складає 19 775 гривень, чим спричинив йому матеріальну шкоду на вказану суму.

В період часу з 06 червня по 14 серпня 2009 року та 30 березня 2010 року ОСОБА_6 повторно, умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману за проханням ОСОБА_11, ввівши останню в оману, переконав її в тому, що в найкоротший строк допоможе отримати їй державний акт на право власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_4, де остання побудувала будинок на її ім'я, заволодів грошовими коштами ОСОБА_11 в сумі 17000 доларів США, що згідно курсу національного банку України складає 131130 гривень, чим спричинив їй матеріальну шкоду у великому розмірі на вказану суму.

27 вересня 2007 року, в жовтні 2007 року, 04 квітня 2008 року та у вересні 2008 року ОСОБА_6 повторно, умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману за проханням ОСОБА_12, ввівши останню в оману, попередньо переконавши її в тому, що він є особою, яка офіційно займається оформленням документів щодо земельних ділянок, та в тому, що в найкоротший строк допоможе ОСОБА_12 отримати державний акт на землю в м. Ялті селища Відрадне, в районі санаторію «Санкт-Петербург», загальною площею 0,07 га на її ім'я, під будівництво та обслуговування житлового будинку, заволодів грошовими коштами останньої на загальну суму 12500 доларів США, що згідно курсу національного банку України складає 63125 гривень, чим спричинив їй матеріальну шкоду на вказану суму.

З лютого по червень 2008 року ОСОБА_6 повторно, умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману за проханням ОСОБА_12, ввівши останню в оману, попередньо переконавши її в тому, що він є особою, яка офіційно займається оформленням документів щодо земельних ділянок, та в тому, що в найкоротший строк допоможе ОСОБА_12 і всім її бажаючим знайомим отримати державні акти на землю в м. Ялті на перетині вулиць Південнобережне шосе та вулиці Мицько під будівництво гаражів, заволодів грошовими коштами останньої та ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 на загальну суму 31 200 доларів США, що згідно курсу національного банку України складає 157560 гривень, чим спричинив матеріальну шкоду в особливо великому розмірі вказану суму.

В червні та в серпні 2008 року ОСОБА_6 повторно, умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману за проханням ОСОБА_12, ввівши останню в оману, попередньо переконавши її в тому, що в найкоротший строк допоможе її знайомому ОСОБА_24 розширити і оформити земельну ділянку в АДРЕСА_5, загальною площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та отримати відповідний державний акт, заволодів грошовими коштами ОСОБА_24 через ОСОБА_12 в сумі 25000 гривень, чим спричинив ОСОБА_24 матеріальну шкоду на вказану суму.

20 липня 2008 року ОСОБА_6 з метою використання за допомогою комп'ютерної техніки виготовив підроблений документ - договір про надання послуг по оформленню документів для відводу земельної ділянки ОСОБА_8, в який вніс завідомо неправдиві відомості, про те, що він діє як генеральний директор ТОВ «Меркурій» та договір має номер № 78/08, дату 20.07.2008 року, поставив печатку вказаного товариства і його розрахунковий рахунок. В подальшому на підставі вказаного договору ОСОБА_6 отримав гроші від ОСОБА_7 нібито для оформлення документів на земельний участок в сумі 33 725 грн.

10 травня 2007 року біля будівлі першої Ялтинської державної нотаріальної контори, що у м. Ялта по вул. Партизанській, 5 надав ОСОБА_25 та ОСОБА_26 підроблений договір купівлі-продажу земельної ділянки від 10 травня 2007 року, реєстраційний номер № 4-087, за яким ОСОБА_26 продає, а ОСОБА_25 купує за 12000 гривень земельну ділянку по АДРЕСА_6, у якому невстановленою особою було виконано підроблений підпис про його затвердження державним нотаріусом першої Ялтинської державної нотаріальної контори ОСОБА_27, поставлена печатка та присвоєно неіснуючий реєстраційний номер. При цьому ОСОБА_6 вказав про можливість підписати договір на вулиці, а він сам його нотаріально зареєструє. Довіряючи ОСОБА_6, ОСОБА_25 та ОСОБА_26 погодились, і вважаючи, що договір є дійсним, у вказаному місці підписали його.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 10 січня 2012 року вказаний вирок щодо ОСОБА_6 залишено без змін, а апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та представника потерпілого ОСОБА_17 - адвоката ОСОБА_28 - без задоволення.

У касаційній скарзі прокурор просить вирок та ухвалу скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Вказує на безпідставність виключення епізоду шахрайства відносно ОСОБА_29 та невмотивованість вироку суду в частині призначення покарання, оскільки судом не в повній мірі враховано тяжкість вчинених злочинів, кількість епізодів, заподіяну шкоду, думку потерпілих, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, а також на те, що апеляційний суд, залишаючи апеляцію прокурора без задоволення, своє рішення належним чином не мотивував, чим порушив ст. 377 КПК України. Крім того, зазначає, що апеляційний суд вказав невірну дату винесення ухвали та у вступній її частині вказав, що ОСОБА_6 засуджений за ст. 190 ч.2 КК України до додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яке вироком не призначалося.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про обґрунтованість доводів касаційної скарги, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Як вбачається з вироку, при призначенні засудженому ОСОБА_6 покарання в мінімальній межі санкції ст. 190 ч.4 КК України, яка із сукупності вчинених злочинів, за які він засуджений, передбачає більш суворе покарання, та остаточне покарання на підставі ст. 70 КК України в такому ж розмірі, суд врахував дані про його особу, який раніше не судимий, характеризується задовільно, обставини справи, тяжкість вчинених злочинів, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Проте, суд першої інстанції в повній мірі не врахував кількість епізодів злочинної діяльності ОСОБА_6, заподіяну його діями шкоду, яка не відшкодована, думку потерпілих, хоч і зазначив вказані обставини у вироку. Не врахував суд належним чином і тяжкість вчинених ним злочинів, серед яких є тяжкий і особливо тяжкий.

Крім того, приймаючи рішення про виключення з обвинувачення епізоду шахрайства відносно ОСОБА_25, суд першої інстанції таке своє рішення мотивував наявністю рішення Ялтинського міського суду у цивільній справі № 2-1121/2010 року за позовом ОСОБА_25 до ОСОБА_6 про стягнення суми боргу у розмірі 40006 гривень, яке набрало законної сили, а судом видано виконавчий лист.

Разом з тим, наявність вирішеного судом цивільного позову ОСОБА_25 до ОСОБА_6 не є підставою для виключення епізоду шахрайства з пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення, а таке виключення можливе у випадках і за наявності підстав, передбачених КПК України (1001-05) . Суд першої інстанції, виключаючи з обвинувачення епізод шахрайства щодо ОСОБА_25, вказаного врахував і таке своє рішення в порушення ст. 334 ч.1 КПК України належним чином, відповідно до вимог закону, не мотивував.

Апеляційний суд, приймаючи рішення про залишення апеляції прокурора без задоволення, на вказане порушення закону уваги не звернув, а своє рішення належним чином не мотивував, чим порушив вимоги ст. 377 КПК України.

За таких обставин, доводи прокурора у касаційній скарзі про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину і особі засудженого внаслідок м'якості та безпідставного виключення з обвинувачення епізоду шахрайства відносно ОСОБА_25 є обґрунтованими.

Крім того, суд апеляційної інстанції невірно зазначив дату винесення своєї ухвали та безпідставно вказав у її вступній частині додаткове покарання за ст. 190 ч. 2 КК України, про що обґрунтовано зазначено в касаційній скарзі прокурора.

Таким чином, під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення вимог кримінально-процесуального закону, які є істотними, а також невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого внаслідок м'якості, що у відповідності з вимогами ст. 398 ч.1 п.п.1,3 КПК України є підставами для скасування судових рішень, у зв'язку з чим та враховуючи вимоги апеляції прокурора, вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді необхідно врахувати наведене, перевірити доводи прокурора, зазначені в апеляції і касаційній скарзі, справу розглянути відповідно до вимог КПК України (1001-05) та прийняти законне і обґрунтоване рішення, а, в разі доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, за які його притягнуто до кримінальної відповідальності, у тому ж обсязі обвинувачення, призначене йому покарання слід вважати м'яким.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 10 січня 2012 року відносно ОСОБА_6 скасувати, а кримінальну справу щодо нього направити на новий судовий розгляд.