Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів: Марчук Н.О., Зубара В.В.,

за участю прокурора Таргонія О.В.,

розглянула в судовому засіданні 02 жовтня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Автономної Республіки Крим на постанову Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 березня 2012 року щодо ОСОБА_1

Цією постановою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, таку, що

не має судимостей,

звільнено на підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році» від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а провадження по справі закрито.

В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1 не переглядалась.

Як установив суд, ОСОБА_1, будучи головою садово-городницького кооперативу «Славутич-2000», неналежно виконувала свої службові обов'язки з безпечної експлуатації споруд водопостачання та контролю за цілісністю люків, що призвело до загибелі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

У касаційній скарзі прокурор порушив питання про скасування постанови суду через неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, просив направити справу на нове розслідування. Свої вимоги прокурор мотивував тим, що суд прийшов до передчасного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 367 КК України, не проаналізувавши зібрані по справі докази та не давши їм належної оцінки. Крім того, вказав на неповноту досудового слідства, яка не може бути усунута під час судового розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до положень ст. 22 КПК України прокурор, слідчий, особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, не вправі перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого.

Згідно з вимогами ст. 64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання та розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: 1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); 2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; 3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; 4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.

Однак ці та інші вимоги кримінально-процесуального закону при розслідуванні та судовому розгляді справи дотримані не були, й обставини, які могли б вплинути на висновки слідства та суду щодо винності засудженої, не перевірені.

Досудовим слідством, з висновком якого погодився місцевий суд, ОСОБА_1 обвинувачувалась у неналежному виконанні своїх службових обов'язків з безпечної експлуатації споруд водопостачання та контролю за цілісністю люків, що призвело до загибелі людини.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, полягає у невиконанні або неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, якщо це спричинило тяжкі наслідки.

Однією з ознак об'єктивної сторони вказаного складу злочину є можливість службової особи належним чином виконувати покладені на неї обов'язки.

Як убачається з матеріалів справи, обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_1 на досудовому слідстві та визнане доведене судом, не містить відомостей про наявність у неї об'єктивної можливості вжити заходів до забезпечення безпеки каналізаційних та водоводних споруд.

Крім того, ні досудовим слідством, ні судом не отримано беззаперечних доказів того, що системи водопостачання на території кооперативу були його власністю, а до службових обов'язків ОСОБА_1 відносився контроль за безпечною експлуатацією споруд водопостачання.

Вказані порушення ставлять під сумнів законність та обґрунтованість винесеної по справі постанови.

Враховуючи, що виявлені недоліки досудового слідства не можуть бути усунуті в судовому засіданні, колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на нове розслідування.

Під час нового розслідування необхідно усунути зазначені недоліки, всебічно, повно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, зібраним у справі доказам дати належну оцінку та в залежності від встановленого прийняти законне рішення.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Постанову Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 березня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на нове розслідування прокурору Красногвардійського району Автономної Республіки Крим.