5-3590км12 Про перевищення швидкості автомобіля, що стало причиною його зіткнення та загибелі пасажирів - 02.10.2012 Прийняття

розглянула в судовому засіданні 2 жовтня 2012 року в м. Києві кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на вирок військового місцевого суду Львівського гарнізону від 14 жовтня 2009 року та ухвалу військового апеляційного суду Центрального регіону від 15 січня 2010 року.

Вироком військового місцевого суду Львівського гарнізону від 14 жовтня 2009 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянин України, раніше не судимий, -

засуджений за ч. 3 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Вироком вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

Ухвалою військового апеляційного суду Центрального регіону від 15 січня 2010 року вирок суду залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він 11 липня 2004 року близько 7 год. 15 хв., на ділянці автодороги «Львів-Кіровоград-Знам'янка» в районі 351 км біля с. Якушенці Вінницького району Вінницької області, керуючи технічно справним автомобілем «Опель-Вектра» д.н. НОМЕР_3, в салоні якого знаходились чотири пасажири, порушив вимоги п.п. 12.6 «г», 13.1, 14.2, 19.3 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , а саме - не вибрав безпечну швидкість керованого ним автомобіля, не витримав безпечної дистанції з автотранспортом, що рухався попереду, а при засліпленні не вжив заходів для зупинки автомобіля, внаслідок чого зіткнувся з комбайном «JOHN - DEER 9500» д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого пасажири, які знаходились в автомобілі «Опель-Вектра» ОСОБА_5 і ОСОБА_6 отримали тяжкі тілесні ушкодження несумісні з життям, від яких померли.

У касаційній скарзі потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 просять судові рішення скасувати, справу направити на новий судовий розгляд через неповноту та однобічність досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону. Посилаються на те, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання засудженого про призначення додаткової експертизи та дослідження висновку спеціаліста для з'ясування дійсних причин дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася. Вказують на формальний розгляд справи судом апеляційної інстанції, що апеляційний суд не надав відповіді на всі доводи їх апеляції. Крім того зазначають на порушення правил підслідності при порушенні кримінальної справи.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати, справу направити на новий судовий розгляд через неповноту та однобічність досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, при цьому зазначає, що органами досудового слідства при порушенні кримінальної справи були допущені порушення правил підсудності, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання та клопотання захисника щодо призначення додаткової експертизи та дослідження висновку спеціаліста для з'ясування причин дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, посилається, що апеляційний суд не спростував всіх доводів його апеляції, справу розглянув формально.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти задоволення касаційних скарг, засудженого ОСОБА_1, який підтримав касаційні скарги і просив судові рішення скасувати, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 398 КПК України в суді касаційної інстанції підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Вирішення питань, зазначених у касаційних скаргах щодо відповідності висновків, які викладені у постановлених по справі судових рішеннях, фактичним обставинам справи, а також здійснення оцінки доказів у кримінальній справі до повноважень касаційного суду не віднесено.

Згідно з положеннями ст. 367 КПК України перегляд справ з підстав однобічності або неповноти дізнання, досудового чи судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи віднесено до компетенції апеляційного суду.

Суд першої інстанції, перевіривши матеріали справи та дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, визнав винним ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України.

Не погоджуючись з вироком суду, засудженим та потерпілими подано апеляції з доповненнями до них, в яких наводились доводи, у тому числі аналогічні доводам їх касаційних скарг, зокрема, про те, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання засудженого про призначення додаткової експертизи та дослідження висновку спеціаліста для з'ясування дійсних причин дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що судом не враховано всі обставини справи.

Апеляційний суд в межах повноважень та в порядку визначеному ст. 365 КПК України розглянув у повному обсязі доводи апеляцій засудженого та потерпілих щодо неповноти судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та неправильного застосування вимог кримінального закону. Визнав ці доводи, з наведенням в ухвалі відповідних мотивів, безпідставними і обґрунтовано дійшов висновку про залишення вироку відносно засудження ОСОБА_1 за ч.3 ст. 286 КК України без зміни.

Висновки апеляційного суду належним чином мотивовані. Вважати ці висновки необґрунтованими чи сумнівним підстав немає.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону або неправильного застосування ними кримінального закону при розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, судом касаційної інстанції не виявлено.

Призначене покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Твердження засудженого та потерпілих про недотримання вимог кримінально-процесуального закону щодо розслідування кримінальної справи є безпідставними.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок військового місцевого суду Львівського гарнізону від 14 жовтня 2009 року та ухвалу військового апеляційного суду Центрального регіону від 15 січня 2010 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.