Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Щепоткіної В.В.,суддів Крещенка А.М., Фурика Ю.П.,за участю прокурора Опанасюка О.В. розглянула в судовому засіданні у м. Києві 2 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_7 на вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 29 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 22 грудня 2011 року.

Вказаним вироком

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1

року народження, громадянина України, неодноразово судимого, останній раз: 26.08.2004 року за ст.ст. 297, 71 КК України на 2 роки 3 місяці позбавлення волі; звільненого 20.08.2005 року умовно-достроково на 11 місяців 16 днів,

засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві власності майна.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2

року народження, громадянина України, неодноразово судимого, останній раз: 28.12.2004 року за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України на 4 роки 2 місяці позбавлення волі; звільненого 28.12.2007 року умовно-достроково на 1 місяць 21 день,

засуджено за ст. 187 ч. 3 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві власності майна.

Запобіжний захід ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишено попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання засудженим постановлено рахувати з 06.12.2008 року.

Цим вироком також засуджений ОСОБА_9, рішення відносно якого в касаційному порядку не оскаржуються.

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_10 1450, 00 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 22 грудня 2011 року зазначений вирок залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнані винними та засуджені у скоєнні злочину за таких обставин:

30.10.2008 року близько 11 години, ОСОБА_7, та ОСОБА_9 проникли до квартири АДРЕСА_1 та з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я ОСОБА_11, заволоділи майном останньої та майном власниці квартири. В цей час ОСОБА_8, згідно відведеної йому ролі, знаходився на вулиці та спостерігав за навколишньою обстановкою.

В результаті злочинних дій ОСОБА_9, ОСОБА_7 та

ОСОБА_8 потерпілій ОСОБА_11 заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 445 грн., а потерпілій ОСОБА_10 - на загальну суму 1 450 грн.

За змістом касаційної скарги засуджений ОСОБА_7 порушує питання про скасування судових рішень щодо нього та направлення справи на нове розслідування через істотне порушення кримінально-процесуального та неправильне застосування кримінального законів.

У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, порушує питання про скасування вироку та ухвали суду щодо ОСОБА_8 та направлення справи на нове розслідування.

У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону порушує питання про скасування вироку та ухвали суду щодо ОСОБА_7 та направлення справи на нове розслідування.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на заперечення касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного у вироку злочину відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, є обґрунтованим.

Цей висновок, зокрема ґрунтується на показаннях засуджених, які не заперечували про домовленість між собою на відкрите заволодіння майном потерпілих.

Про те, що засуджені при розбійному нападі на потерпілу ОСОБА_11 попередньо погодили між собою дії кожного з них свідчать їх визнавальні показання на досудовому слідстві, які були перевірені судом і як такі, що знайшли підтвердження, обґрунтовано покладені в основу обвинувального вироку.

Твердження засуджених про те, що визнавальні показання дали вимушено через застосування до них недозволених методів проведення досудового слідства були предметом перевірки судового слідства і обґрунтовано, з наведенням мотивів, визнані безпідставними.

Обставини розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_11 з застосуванням до неї фізичного насильства та погроз застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я, підтверджені показаннями потерпілої ОСОБА_11 та поясненнями потерпілої ОСОБА_10, яка дізналася про них одразу після нападу від ОСОБА_11 Враховуючи, що ці пояснення нічим не спростовані, суд обґрунтовано поклав їх як докази в основу обвинувального вироку.

З врахуванням цих та інших, наведених у вироку доказів, суд дійшов правильного висновку про доведеність вини засуджених у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України. При цьому, суд обґрунтовано відкинув твердження засуджених, що попередньої змови на вчинення розбійного нападу на потерпілу не було, а також твердження ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про те, що участі у розбійному нападі вони не приймали.

Крім того, зазначені у касаційних скаргах обставини, були предметом перевірки апеляційного суду який, з наведенням ґрунтовних мотивів, визнав їх недостовірними і вирок залишив без зміни. Ухвала відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Отже, органами досудового слідства і судами першої та апеляційної інстанцій досліджені всі обставини справи, які могли мати значення для прийняття правильного рішення у справі. Тому, підстав вважати ОСОБА_8 та ОСОБА_7 необґрунтовано засудженими, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Із матеріалів справи вбачається, що при призначенні ОСОБА_8 та ОСОБА_7 покарання судом було враховано ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, обставини, що їх характеризують та обтяжують покарання - рецидив злочинів і обґрунтовано призначено покарання в межах санкції ч.3 ст.187 КК, але не в максимальних розмірах.

Таке покарання є необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для зміни судових рішень та пом'якшення покарання, призначеного ОСОБА_8 та ОСОБА_7 колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального чи неправильного застосування кримінально законів, які б тягнули скасування судових рішень, як про це зазначено у касаційній скарзі, колегією суддів не виявлено.

Керуючись статтями 395- 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 29 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 22 грудня 2011 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційні скарги захисників ОСОБА_6, ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_7 - без задоволення.