5-5304км12 Про заволодіння чужою квартирою шляхом обману, зловживання довірою та підробкою офіційних документів - 20.11.2012 Прийняття

розглянула в судовому засіданні 20 листопада 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_2 та засудженої ОСОБА_1 на вирок Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 лютого 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2012 року.

Цим вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, таку, що

не має судимостей,

засуджено за ч. 3 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, за ч. 3 ст. 357 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці, за ч. 2 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 4 роки.

В силу статей 74, 49 КК України ОСОБА_1 звільнено від покарання за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 358 КК України, в зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано протиправним відносно ОСОБА_3 та недійним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, укладений 22 грудня 2006 року ОСОБА_4, що діяла від імені ОСОБА_3 за дорученням, визнано протиправною відносно ОСОБА_3 та недійсною довіреність серії ВЕМ № 311781 від 21 грудня 2006 року, за якою ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_4 представляти його інтереси з питань продажу квартири АДРЕСА_2, посвідчену приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_5

Визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_2.

Стягнуто з засудженої ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 змінено.

Виключено з мотивувальної частини вироку посилання на обтяжуючу покарання обставину - повторність.

Скасовано рішення в частині задоволення позову ОСОБА_3 про визнання протиправними та недійними договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 та довіреності серії ВЕМ № 311781 від 21 грудня 2006 року та залишено його без розгляду.

У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винною та засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

Так, ОСОБА_1 у березні 2005 року запропонувала ОСОБА_6 оформити документи на спадщину - АДРЕСА_1, АДРЕСА_1, спадкоємцем якої став він, для подальшого її продажу. Погодившись на пропозицію ОСОБА_1, ОСОБА_6 передав їй документи щодо його прав на спадщину та свої особисті документи, а 01 квітня 2005 року він у нотаріальній контрі оформив на ім'я ОСОБА_1 довіреність на оформлення спадщини та подальший продаж вказаної квартири. Після чого 26 липня 2006 року ОСОБА_1, нотаріально оформивши, продала від імені ОСОБА_6 АДРЕСА_1 ОСОБА_7, який 26 серпня 2006 року, нотаріально оформивши, подарував дану квартиру ОСОБА_1

Таким чином, ОСОБА_1 шляхом обману та зловживання довірою заволоділа майном ОСОБА_6 -квартирою, що належала йому на праві приватної власності, чим заподіяла йому матеріальну шкоду на загальну суму 76 674 грн.

Крім того, ОСОБА_1 повторно в листопаді 2006 року запропонувала ОСОБА_3 свою допомогу з продажу його АДРЕСА_2. На пропозицію ОСОБА_1 ОСОБА_3 погодився та передав останній свій паспорт, яка у свою чергу у Бюро технічної інвентаризації міста отримала довідку-характеристику на вказану квартиру. Після чого, ОСОБА_1 на початку грудня 2006 року умовила ОСОБА_8 видати себе за ОСОБА_3 при нотаріальному оформленні довіреності на розпорядження майном останнього від його імені на ОСОБА_4 21 грудня 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_8 прийшли до приватного нотаріуса ОСОБА_5, де ОСОБА_8, видаючи себе за ОСОБА_3, від імені останнього підписав та видав на ім'я ОСОБА_4 довіреність на право відчуження квартири. Отримавши довіреність, ОСОБА_4 22 грудня 2006 року нотаріально оформила договір купівлі-продажу вказаної квартири з ОСОБА_1, передавши дану квартиру у власність останньої.

Таким чином, ОСОБА_1 повторно, шляхом обману та зловживання довірою заволоділа майном ОСОБА_3 - квартирою, що належала йому на праві приватної власності, чим заподіяла йому матеріальну шкоду на загальну суму 97 531 грн.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої, просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд. Свої вимоги захисник мотивував тим, що суд не звернув увагу на те, що відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 і ОСОБА_3 носили цивільно-правовий характер, що в діях його підзахисної відсутня кваліфікуюча ознака ч. 3 ст. 190 КК України - великий розмір збитків, не вказав, які саме дії вчинила ОСОБА_1 для підроблення документів та в чому полягає протиправність її дій при отриманні паспорту від ОСОБА_3 Також захисник зазначає, що місцевий суд розглянув справу з істотним порушенням кримінально-процесуальним законом, оскільки не звернув увагу, що постанова про закриття кримінальної справи ніким не була скасована. У скарзі сторона захисту вказує на призначення судом надмірно суворого покарання та невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам КПК України (1001-05) .

Засуджена ОСОБА_1 у касаційній скарзі, доводи якої аналогічні доводам касаційної скарги захисника ОСОБА_2, просить скасувати постановлені щодо неї судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд. Крім того, у своїй скарзі засуджена посилається на те, що судом не здобуто доказів її винуватості, не дана оцінка доводам про тиск на свідків.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої на підтримання своєї скарги та скарги захисника, пояснення прокурора про часткове підтримання поданих скарг з підстав істотного порушення кримінально-процесуального закону, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України (1960 року) підставами для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.

За змістом ст. 370 КПК України (1960 року) це такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу й постановити законний і справедливий вирок.

На підставі ст. 22 КПК України (1960 року) прокурор, слідчий, особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.

Згідно зі ст. 323 КПК України (1960 року) вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, керуючись законом. Законним є вирок, постановлений за умови правильного застосування кримінального закону й дотримання при провадженні у справі кримінально-процесуального закону.

По даній справі зазначені вимоги закону при її досудовому розслідуванні і розгляді судами не дотримано, обставини справи розглянуто поверхово, докази належним чином не перевірено та не досліджено, а частина з них зібрана й досліджена з істотним порушенням встановленого кримінально-процесуальним законом порядку.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, прокурором м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Борисовим С.С. 19 березня 2007 року було винесено постанову про порушення кримінальної справи № 58079339 щодо ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190 КК України (а.с. 1 т. 1), постановою слідчого СУ КГУ УМВС України в Дніпропетровській області Слюти В.В. від 06 серпня 2007 року кримінальну справу № 58079339 щодо ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190 КК України закрито за відсутності в її діяннях складу злочину (а.с. 128 т. 1), 20 лютого 2009 року слідчим СВ КГУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Ксенчуком Д.М. було винесено постанову про порушення кримінальної справи № 58079339 щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 190 КК України (а.с. 111 т. 2), постановою слідчого СВ КГУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Ксенчука Д.М. від 20 лютого 2008 року об'єднано кримінальну справу № 58079339 і кримінальну справу, порушену 20 лютого 2009 року, в одне провадження (а.с. 112 т. 2).

В період з 08 серпня 2007 року по 20 лютого 2009 року жодної кримінальної справи порушено не було ( ні за фактом, ні щодо певної особи). Разом із тим, в цей період часу всупереч вимогам кримінально-процесуального закону проводились слідчі дії та оперативно-розшукові заходи - допити свідків, вилучення речових доказів, проведення судових експертиз. Надалі результати цих заходів були визнані доказами обвинувачення та покладені в основу обвинувального вироку, без з'ясування законності джерел походження цих доказів і оцінки їх з точки зору допустимості.

Суд першої інстанції, розглядаючи кримінальну справу щодо ОСОБА_1, вказані істотні порушення кримінально-процесуального закону, допущені під час досудового слідства, залишив поза увагою.

Апеляційний суд, перевіряючи справу в апеляційному порядку за апеляціями захисника та засудженої, не звернув увагу на вказані порушення, допущені на досудовому слідстві, належним чином не перевірив усіх доводів, викладених в їх апеляціях, не виправив рішення суду першої інстанції, а тому вирок та ухвалу не можна визнати законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

Допущені неповнота та неправильність досудового слідства не можуть бути усунуті під час розгляду справи в суді, а тому справа про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 358 КК України підлягає направленню на нове розслідування, під час якого слід усунути зазначені порушення, вжити заходів для повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи та інших доводів засудженої та її захисника щодо порушень закону.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 12, 15 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , колегія суддів

Касаційні скарги захисника та засудженої задовольнити частково.

Вирок Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 лютого 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу - направити на нове розслідування прокурору м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.