Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С. С.,суддів Дембовського С. Г., Наставного В. В.,за участю прокурора Сенюк В. О., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 08 листопада 2012 року справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 02 квітня 2012 року.

Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 березня 2011 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, такого, що не мав судимості,

засуджено за ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій, на строк 1 рік.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_5 звільнено від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

Згідно з цим вироком ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він працюючи заступником директора Хмельницької об'єднаної технічної школи товариства сприяння обороні України з навчально-виробничої частини, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч вимогам розділу 2 своєї посадової інструкції та вимогам пунктів 23, 25, 29 Положення «Про порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів», затвердженого наказом № 22 від 25 січня 1994 року Міністерства освіти України (z0039-94) , діючи умисно в інтересах ОСОБА_6, який подав заяву про дострокове складання екзаменів та отримання свідоцтва про закінчення зазначеного навчального закладу, без складання іспитів останнім, підробив акт екзаменаційної комісії від 24 липня 2007 року № 17/1 про прийняття у ОСОБА_6 екзамену за спеціальністю «водій транспортного засобу категорії «В» і підписав його як член комісії. З метою надання законного вигляду цьому документу, ОСОБА_5 вніс до свідоцтва про закінчення навчального закладу з підготовки водіїв транспортних засобів, бланк якого отримав у бухгалтерії школи, завідомо неправдиві відомості про закінчення ОСОБА_6 навчання.

Ухвалою апеляційного суду вказаний вирок змінено: з вироку виключено вказівку про визнання ОСОБА_5 винним у складанні завідомо неправдивого документу (акту екзаменаційної комісії № 17/1 від 24 липня 2007 року).

Як убачається зі змісту касаційної скарги засуджений просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення, а кримінальну справу закрити за відсутністю в його діях складу злочинів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України при касаційному розгляді кримінальної справи колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину за обставин обставин, детально викладених у судових рішеннях, підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку і досліджених судом, яким дана належна оцінка.

Твердження засудженого про відсутність у його діях складу злочину, оскільки свідоцтво про закінчення навчального закладу з підготовки водіїв транспортних засобів на момент внесення до нього останнім відомостей не було офіційним документом і він його не видавав, є безпідставними.

Так, офіційними вважаються документи, які виходять від службових осіб, котрі їх склали або видали від імені державних органів, а також установ, підприємств, організацій незалежно від форми власності.

Як убачається з матеріалів справи, свідоцтво, яке є предметом інкримінованого ОСОБА_5 злочину, видається виключно на спеціальному бланку, який має свою серію та номер, що є реквізитами офіційного документа. Вказане свідоцтво має призначення засвідчувати подію, що має юридичне значення, а саме закінчення навчання у школі, що надає право на одержання допуску до складання іспитів на право керувати транспортними засобами.

Крім того, злочин, передбачений ст. 366 КК України, є закінченим з моменту внесення службовою особою до офіційного документа неправдивих відомостей, а при видачі документа - з моменту його передачі зацікавленій юридичній або фізичній особі. Тобто, як випливає зі змісту вказаної норми кримінального закону, складання і видача завідомо неправдивого документа є самостійними кваліфікуючими ознаками такого злочину як службове підроблення і не перебувають у залежності одна від одної.

Таким чином, за встановлених судом фактичних обставин дії

ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 366 КК України кваліфіковані правильно.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку, не допустив порушень процесуального закону, навівши в ухвалі відповідно до вимог ст. 377 КПК України докладні мотиви часткового задоволення апеляційної скарги засудженого.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть за собою зміну чи скасування судових рішень, постановлених щодо ОСОБА_5, у матеріалах справи не виявлено.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 02 квітня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а його касаційну скаргу - без задоволення.