Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С. С.,суддів Дембовського С. Г., Наставного В. В.,за участю прокурора Казнадзея В.В.,захисника Герасимова П.О.розглянула в судовому засіданні в м. Києві 08 листопада 2012 року справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 31 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 05 квітня 2012 року щодо ОСОБА_6

Вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 31 січня 2012 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, такого, що не мав судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.

Згідно з цим вироком ОСОБА_6. визнано винним у тому, що він 04 червня 2011 року приблизно о 22:30, знаходячись у підсобному приміщенні кафе «Кока-Кола», розташованого по вул. Леніна, 35-а у

м. Хоролі Полтавської області, у стані алкогольного сп'яніння умисно вдарив ОСОБА_7 кілька разів у голову, від чого той упав на підлогу, після чого ОСОБА_6 вдарив його не менше трьох разів по тулубу. Від отриманих в результаті ударів у голову тілесних ушкоджень ОСОБА_7 помер.

Ухвалою апеляційного суду вказаний вирок районного суду залишено без зміни.

У касаційних скаргах, які за своїм змістом є аналогічними, засуджений та його захисник просять змінити судові рішення, постановлені щодо ОСОБА_6, та пом'якшити призначене йому покарання. При цьому вони посилаються на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав касаційні скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення касаційних скарг, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, наведені у скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні касаційних скарг необхідно відмовити.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 121 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Що стосується доводів засудженого та його захисника про суворість призначеного ОСОБА_6 покарання, то вони є безпідставними.

Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_6, місцевий суд, як видно з його вироку, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу засудженого, а також обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_6, якими визнав те, що він раніше не судимий, характеризується позитивно, та обставини, що обтяжують покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та щодо особи похилого віку. На підставі цих даних у їх сукупності суд призначив ОСОБА_6 покарання близьке до мінімальної межі, встановленої у санкції ч. 2 ст. 121 КК України.

Призначене ОСОБА_6 судом покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України та є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав вважати призначене ОСОБА_6 покарання несправедливим унаслідок суворості, а також підстав для його пом'якшення, як про це йдеться у касаційних скаргах, колегія суддів не вбачає.

Аналогічні доводи щодо суворості призначеного засудженому покарання були наведені в апеляційній скарзі засудженого, перевірялися судом апеляційної інстанції та були визнані безпідставними. Свій висновок апеляційний суд переконливо мотивував в ухвалі, і вважати його необгрунтованим чи сумнівним підстав немає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть за собою скасування чи зміну судових рішень, у справі не встановлено. Таким чином колегія суддів не вбачає підстав для скасування постановлених щодо ОСОБА_6 судових рішень.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від

31 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від

05 квітня 2012 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційні скарги самого засудженого та його захисника ОСОБА_5 - без задоволення.