Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,суддів Крещенка А.М., Шибко Л.В.,за участю прокурора Матюшевої О.В.

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 6 листопада 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 14 березня 2012 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, неодноразово судимого, останній раз 22.06.2007 року за

ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого 25.07.2007 за відбуттям строку покарання,

засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України на 3 роки позбавлення волі.

У вироку вирішено питання судових витрат та долю речових доказів по справі.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 14 березня 2012 року вирок щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він 04.05.2010 року близько 20 год. 25 хв., знаходячись на вул. Росьовій в м. Біла Церква Київської області, повторно, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 5,7 г., який зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.

Цього ж дня, близько 20 год. 40 хв. працівниками міліції у нього було виявлено цей наркотичний засіб.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_5 та направлення справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на заперечення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України відповідає дослідженим та належним чином оціненим у судовому засіданні доказам у їх сукупності та в касаційній скарзі не оспорюється.

Дії засудженого ОСОБА_5 кваліфіковані правильно.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання з врахуванням ступеня тяжкості, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд у повній мірі врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані про особу засудженого, відсутність обтяжуючих покарання обставин та правильно призначив йому покарання у виді позбавлення волі в межах строку, передбаченого санкцією ч.2 ст. 309 КК України.

Таким чином, суд, призначивши засудженому покарання, вимог ст.ст. 65 - 67 КК України не порушив. Призначене йому покарання є необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції прокурора, які аналогічні викладеним у касаційній скарзі, й обгрунтовано визнав їх безпідставними. Ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_5 відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Зважаючи на це колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягли зміну чи скасування постановлених по справі судових рішень, при перевірці матеріалів справи, не виявлено.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від

29 листопада 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від

14 березня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - без задоволення.