Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І., суддів Франтовської Т.І., Тельнікової І.Г., за участю прокурора Єщенко О.П., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 березня 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника Дніпровського екологічного прокурора на вирок Білозерського районного суду Херсонської області від 12 червня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 27 серпня 2013 року щодо ОСОБА_5

Вироком Білозерського районного суду Херсонської області від 12 червня 2013 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого, виправдано за ч.1 ст. 249 КК України, на підставі п. 2 ст. 6 КПК України в редакції 1960 року, за відсутністю в його діянні складу злочину.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 27 серпня 2013 року вирок районного суду щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався у тому, що працюючи на посаді ланкового риболовецької ланки № 3 Державної установи "Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод імені академіка С.Т. Артющика", здійснював 19 квітня 2012 року близько 03.00 години науковий лов осетра російського на території гирла річки Дніпро, постійної тоні Ямка-Бакай, відповідно до дозволу № 2012/10 від 9 лютого 2012 року, який надано на добування тварин, занесених до Червоної книги України, зареєстрованими у Мінприроди України 9 лютого 2012 року за № 2703/08/10-12, а саме: осетра російського, але не мав дозволу на добування: карася сріблястого, сома, линя, щуки, товстолобу, ляща, коропа, окуня, білого амура, та з використанням промислових засобів лову, таким як частиковий невід, з човна ЯХР0140 без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог п.п. 9.9.2 "Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря", ст. 63 Закону України "Про тваринний світ" здійснив незаконний виловив риби: в результаті чого, відповідно до методики розрахунку збитків, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12 липня 2004 року № 248/273 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 листопада 2004 року за №. 1446/10045 (z1446-04) , завдав шкоду рибному господарству на суму 28481,42 гривень.

У касаційній скарзі з доповненнями прокурор порушує питання про скасування вироку та ухвали щодо ОСОБА_5 у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально - процесуального закону. Вважає, що суд прийшов до помилкового висновку про відсутність у діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України. Посилається на порушення судом ст. 334 КПК України в редакції 1960 року. Крім того, вказує, що апеляційним судом було допущено порушення вимог ст. 377 КПК України в редакції 1960 року, оскільки не були належним чином перевірені доводи апеляційної скарги прокурора та не дано на них відповідей. Просить направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора Єщенко О.П., яка підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 29.06.90 року "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" (v0005700-90) , в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені у судовому засіданні. При постановленні вироку суд колегіально чи суддя одноособово, в умовах, що виключають будь-яке втручання у вирішення конкретних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 324 КПК України в редакції 1960 року. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути належним чином мотивовано.

Відповідно до вимог ст. 334 КПК України в редакції 1960 року, у мотивувальній частині виправдувального вироку належить викласти формулювання обвинувачення, як воно пред'явлено органом досудового слідства, результати дослідження, аналізу і оцінки доказів, як тих, що були зібрані на попередньому слідстві, так і поданих в судовому засіданні, а також мотивовані висновки суду про недоведеність події злочину, відсутність у діях підсудного складу злочину чи недоведеність його участі у вчиненні злочину.

Судом дані вимоги виконані не в повному обсязі.

Так, у мотивувальній частині оскаржуваного вироку, суд вказує на ту обставину, що ОСОБА_5, під час лову риби не займався незаконним рибним промислом, а тому його участь у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України є недоведеною, що є підставою для виправдання ОСОБА_5, на підставі п. 2 ст. 6 КПК України в редакції 1960 року.

Разом з тим, суд приймаючи рішення про виправдання ОСОБА_5, відкидаючи одні докази та визнаючи належними доказами по справ показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12, мотивуючи своє рішення лише тим, що показання зазначених свідків узгоджуються між собою та показаннями самого ОСОБА_5 При цьому не мотивуючи своє рішення та в порушення вимог кримінально-процесуального закону не надаючи ніякої оцінки іншим доказам по справі, які були зібрані під час досудового слідства, а саме, показанням свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15., а також письмовим та речовим доказам, які є в матеріалах справи.

Поза увагою суду також залишилось і те, що свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 є рибалками на риболовецькій ланці № 8, керівником якої є ОСОБА_5 та які знаходяться у підпорядкуванні та у прямій залежності від виправданого, а свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є родичами виправданого та також працюють разом з ним.

Крім того, висновки суду щодо причин снулості риби, яку було виявлено працівниками міліції у човні-баркасі ЯХРО 140, в наслідок складних погодних умов та пориву невода, ґрунтується на показаннях ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10., ОСОБА_11., у той же час жоден з цих свідків, будучи допитаним під час досудового слідства не вказували про наявність складних погодних умов та про порив неводу. Суд першої інстанції не взяв до уваги дані обставини та не перевірив чому свідки змінили свої показання під час судового слідства.

Також залишена поза увагою суду та обставина, що вилов риби здійснювався вночі, а огляд місця події проведено близько 9-00 години ранку, тобто через значний проміжок часу. Зазначені докази досліджувались в судовому засіданні, проте їм не надано належної оцінки.

Таким чином, суд у вироку надав перевагу одним доказам у справі перед іншими, належним чином не вмотивувавши своє рішення.

Також у вироку визнано неналежним доказом протокол огляду місця події від 19 квітня 2012 року, оскільки у вказаному процесуальному документі дані про кількість вилученої риби розбігаються з даними протоколу про адміністративне правопорушення та накладною. Крім того зазначено, що при складанні протоколу від 19 квітня 2012 року понятим не були роз'яснені їх права, вони не бачили перерахування риби та її зважування. Разом з тим з протоколу, який наявний в матеріалах справи вбачається, що понятим були роз'яснені їх права та обов'язки під час проведення процесуальної дії, а саме, огляду місця події, про що свідчать їх підписи, і жодних зауважень або заяв від них не надходило.

Зазначене вище дає підстави колегії суддів вважати, що суд у порушення вимог кримінально-процесуального закону, не взяв до уваги та не надав належної оцінки доказам, зібраним під час проведення досудового слідства, а за наявності суперечливих доказів, взяв до уваги одні та відкинув інші, не усунувши суперечності.

Судом першої інстанції не наведено переконливих мотивів того, з яких підстав докази, зібрані під час проведення досудового слідства, він визнав такими, що не підтверджують винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого. 1 ст. 249 КК України.

Дані порушення, допущені місцевим судом є істотними та являються підставами для скасування вироку місцевого суду.

Відповідно до ст. 377 КПК України в редакції 1960 року, в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено суть апеляції та докладні мотиви прийнятого рішення. У разі залишення апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Проте, апеляційний суд ці вимоги процесуального закону належно не виконав, не виклав в ухвалі всіх доводів, на які посилався прокурор в апеляційній скарзі, та переконливих мотивів прийнятого рішення не навів.

За таких обставин, судові рішення щодо ОСОБА_5 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути вказані недоліки та постановити судове рішення відповідно до вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України в редакції 1960 року та розділом ХІ Перехідних положень КПК України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу заступника Дніпровського екологічного прокурора задовольнити.

Вирок Білозерського районного суду Херсонської області від 12 червня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 27 серпня 2013 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.