Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Крещенка А.М., Шибко Л.В.,

за участю прокурора Кравченко Є.С.,

розглянула 6 листопада 2012 року в м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою останнього та захисника ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 16 січня 2012 року.

В цій справі вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 10 жовтня 2011 року засуджено

ОСОБА_1, 1960 р. н., не судимого, громадянина України,

за ч. 1 ст. 286 КК України до штрафу у розмірі 6'800 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на два роки.

Судові витрати в розмірі 1'238,40 грн покладено на засудженого й стягнуто з нього на користь потерпілого ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної та моральної шкоди 2'256,7 та 1'000 грн відповідно.

З ТФ СК «Оранта Січ» стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_3 1'279,01 грн

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 16 січня 2012 року цей вирок залишено без зміни.

Згідно вироку, ОСОБА_1, 1 липня 2010 року, о 16 год. 10 хв., керуючи автомобілем «Форд Сієра» порушив вимоги пп. 2.3, 12.3, 12.4, 12.9 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) (далі ПДР), оскільки рухаючись по вулиці Чкалова у м. Токмак зі швидкістю 70 км/год виїхав на смугу зустрічного руху та наїхав на пішохода ОСОБА_3, спричинивши йому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

У касаційній скарзі засуджений та його захисник, посилаючись на неповноту та однобічність слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону, порушення кримінально-процесуального закону, зокрема - вимог ст. 377 КПК України, просять скасувати ухвалу апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який просив виключити з кваліфікації дій засудженого таку ознаку злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил експлуатації транспортного засобу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанції і перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України, не підлягають, а неповнота досудового та судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, чим обґрунтовується касаційна скарга засудженого та його захисника в даній справі, самі по собі є підставами для скасування чи зміни відповідних судових рішень, згідно ст. 367 КПК України, тільки в апеляційному порядку.

Висновки апеляційного суду про законність та обґрунтованість обвинувального вироку місцевого суду щодо ОСОБА_1 відповідають показанням останнього та ОСОБА_3 про наїзд на потерпілого; показанням свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4; даним протоколів огляду місця ДТП та транспортного засобу від 01.07.2010р., відтворення обстановки і обставин події та висновкам судово-медичної й авто-технічної експертиз (а. с. 5-12, 17-18, 57-58, 91-96).

В касаційній скарзі захисник та засуджений посилаються на показання свідка ОСОБА_4 про те, що він бачив на спідометрі автомобіля швидкість руху 65 км/год. Ці показання не спростовують висновки суду першої інстанції, з якими погодився й апеляційний суд, про перевищення ОСОБА_1 дозволеної п. 12.4 ПДР (1306-2001-п) швидкості руху у населеному пункті.

Встановивши наявність причинного зв'язку між вчиненими ОСОБА_1 порушеннями ПДР та спричиненням потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень, місцевий суд зазначив це у вироку, а суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками.

Отже, необґрунтованим є твердження захисника та засудженого про зворотне.

В той же час, апеляційний суд не звернув увагу на те, що суд першої інстанції, кваліфікуючи дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України, помилково вказав таку ознаку злочину, як порушення правил експлуатації транспортного засобу. В цій частині судові рішення підлягають відповідній зміні.

В решті ухвала апеляційного суду вмотивована та відповідає іншим вимогам ст. 377 КПК України.

Зважаючи на зазначене, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 16 січня 2012 року та вирок Токмацького районного суду Запорізької області від 10 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_1 змінити, виключивши з кваліфікації дій останнього за ч. 1 ст. 286 КК України таку ознаку злочину, як порушення правил експлуатації транспортного засобу.