Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів Кравченка С.І., Кульбаби В.М.,

за участю прокурора Деруна А.І.

розглянула в судовому засіданні 27 грудня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора що приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2012 року щодо ОСОБА_1

Вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 березня 2012 року,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, в силу ст. 89 КК України не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2012 року вказаний вирок залишено без зміни. На підставі ст. 89 КК України виключено з вступної частини вказівку про судимості ОСОБА_1

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він ІНФОРМАЦІЯ_2 біля 18 год. у приміщенні магазину за адресою проспект Кірова, 102, у м. Дніпропетровську на ґрунті неприязних стосунків у ході сварки з продавцем ОСОБА_2 наніс останній численні удари молотком. Від отриманих тяжких тілесних ушкоджень, відкритої черепно-мозкової травми ОСОБА_2 загинула на місці події.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень. Стверджує, що вирок місцевого суду не відповідає вимогам ст. 334 КПК України, оскільки суд не вказав у мотивувальній частині вироку причину смерті потерпілої. Окрім того послався у вироку на обтяжуючу покарання обставину - скоєння особливо тяжкого злочину, що суперечить ст. 67 КК України, якою визначено вичерпний перелік таких обставин.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 в умисному вбивстві потерпілої ОСОБА_2 за викладених у вироку обставин перевірялись апеляційним судом і отримали належне обґрунтування. Кваліфікація злочину за ч. 1 ст. 115 КК України як умисне вбивство, вчинене під час суперечки на ґрунті особистих неприязних стосунків ґрунтується на сукупності досліджених судом доказів та відповідає фактичним обставинам справи.

При цьому судом з достатньою повнотою та у відповідності до вимог ст. 334 КПК України перевірялись причини смерті потерпілої.

За даними протоколу огляду місця події, висновків судово-медичної експертизи трупа потерпілої смерть наступила від ушкоджень кісток склепіння та основи черепа, твердої та м'якої мозкових оболонок речовини головного мозку (т. 2, а. с. 125). Такий висновок, який відповідає фактичним обставинам злочину - умисного вбивства, приведено у мотивувальній частині вироку.

У цьому зв'язку посилання у касаційній скарзі на порушення судом вимог ст. 334 КПК України з мотивів відсутності у вироку посилання на причини смерті потерпілої є необґрунтованим.

Спростовуються доводи скарги про порушення судом вимог закону при призначенні винному покарання.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України судом враховано ступінь тяжкості злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, дані про особу винного та обставини справи.

Посилання суду на вчинення особливо тяжкого злочину ОСОБА_1 відноситься до ступені тяжкості, тому є обґрунтованим.

Підстави для скасування вироку та ухвали суду, передбачені ст. ст. 370- 372 КПК України по справі відсутні.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року п. п. 11, 15 розділу XI «Перехідні положення» КПК України (4651-17) , колегія суддів,

Касаційну скаргу прокурора, що приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.

Вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.